- 1. Було ж подібно до того дня й ангели божі прийшли, щоб стати перед Господом, і диявол прийшов посеред них.
- 2. І сказав Господь до диявола: Звідки ти приходиш? Тоді сказав диявол перед Господом: Я прийшов, пройшовши піднебесну і обійшовши вселенну.
- 3. Сказав же Господь: Чи, отже, ти звернув увагу на мого раба Йова, бо немає з усіх, що на землі, такого, як він, чоловіка без злоби, праведного, невинного, побожного, що віддалюється від всякого зла?
- 4. А ще має незлобність. Ти ж даром сказав знищити його маєток. Відповівши ж диявол, сказав Господеві: Скіра за скіру. Те, що людина посідає, вона дасть у викуп за свою душу.
- 5. Ні, але піславши твою руку, доторкнися до його тіла і його костей. Чи ж не в лице тебе поблагословить?
- 6. Сказав же Господь дияволові: Ось Я тобі його видаю, тільки збережи його душу.
- 7. Вийшов же диявол від Господа і вдарив Йова поганим гнійним струпом від голови аж до ніг.
- 8. І він взяв черепок, щоб оскробувати гній і сидів на гноїщі поза містом.
- 9. А як пройшло багато часу сказала йому його жінка: Доки терпітимеш, кажучи:
- 10. Він же поглянувши на неї, сказав: Ти промовила так як одна з безумних жінок. Якщо ми прийняли добро з руки Господа, чи не перенесемо зло? В усьому цьому, що йому притрапилося, Йов нічим не згрішив устами перед Богом.
- 11. Почувши ж три його друзі про все зло, що на нього найшло, прийшли вони кожний з власної країни до нього, Еліфас цар Теманський, Валдад тиран Савхейський, Софар цар Мінейський, і вони прийшли до нього однодушно, щоб його потішити і відвідати.
- 12. Бачачи ж його здалека, не впізнали і, закричавши великим голосом, заплакали, роздерши кожний свою одіж і посипавши землю.
- 13. Сиділи вони з ним сім днів і сім ночей, і ніхто з них не заговорив. Бо бачили, що рана страшна і дуже велика.
Ничего нет для сопоставления.
