- 1. І від цього перелякалося моє серце і відірвалося від свого місця.
- 2. Послухай чутку в гніві господньої люті, і повчання вийде з його уст.
- 3. Під всім небом його початок, і його світло на крилах землі.
- 4. За ним закричить голос, загримить в голосі своєї зухвалості, і не змінить їх, бо почує його голос.
- 5. Загримить сильний своїм подивугідним голосом. Бо Він зробив великі речі, які ми не бачили,
- 6. приказуючи снігові: Будь на землі. І бурний дощ його сили.
- 7. Він закарбує руку кожної людини, щоб кожний чоловік взнав свою неміч.
- 8. Звірі ввійшли під покриття, замовкли на ложі.
- 9. З кімнат виходять клопоти а зі скель мороз.
- 10. І від дихання сильного Він дасть мороз, провадить воду як лиш бажає.
- 11. І вибраного покриває хмара, його світло розжене хмару.
- 12. І він довколішні (хмари) розжене велінням на їхні діла. Все, що лиш їм заповість, це ним покладене на землі,
- 13. чи на напімнення, чи на його землю, чи знайде його на милосердя.
- 14. Послухай це, Йове. Стань, сприйми господню силу.
- 15. Знаємо, що Бог поставив свої діла, зробивши світло з темряви.
- 16. Він знає розподіл хмар, а падіння поганих надзвичайні.
- 17. Твоя одіж тепла. Є тиша на землі.
- 18. Чи скріпиш з ним на старинність (основи), вони сильні наче видіння литва.
- 19. Тому повчи мене, що Йому скажемо. І ми перестанемо багато говорити.
- 20. Чи при мені (є) книга чи став книжник, щоб вставши, я привів чоловіка до мовчання?
- 21. А світло не є видиме всім, світліє в стариннім (небозводі), наче від нього на хмарах.
- 22. З півночі хмара золотиста. Над цими велика слава і шана Вседержителя.
- 23. І не знаходимо іншого подібного до Нього в силі. Він судить праведно, чи не думаєш, що Він слухає?
- 24. Тому Його боятимуться люди, злякаються Його і мудрі серцем.
Ничего нет для сопоставления.
