Глава 4

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42
  • 1. І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:
  • 2. Коли спробувать слово до тебе, чи мука не буде ще більша? Та хто стримати зможе слова?
  • 3. Таж ти багатьох був навчав, а руки ослаблі зміцняв,
  • 4. того, хто спотикавсь, підіймали слова твої, а коліна тремткі ти зміцняв!
  • 5. А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло воно і ти налякався...
  • 6. Хіба не була богобійність твоя за надію твою, за твоє сподівання невинність доріг твоїх?
  • 7. Пригадай но, чи гинув невинний, і де праведні вигублені?
  • 8. Як я бачив таких, що орали були беззаконня, та сіяли кривду, то й жали її:
  • 9. вони гинуть від подиху Божого, і від духу гнівного Його погибають!
  • 10. Левине ричання й рик лютого лева минає, і левчукам вилущаються зуби.
  • 11. Гине лев, як немає здобичі, і левенята левиці втікають.
  • 12. І закрадається слово до мене, і моє ухо почуло ось дещо від нього.
  • 13. у роздумуваннях над нічними видіннями, коли міцний сон обіймає людей,
  • 14. спіткав мене жах та тремтіння, і багато костей моїх він струсонув,
  • 15. і дух перейшов по обличчі моїм, стало дуба волосся на тілі моїм...
  • 16. Він стояв, але я не пізнав його вигляду, образ навпроти очей моїх був, і тихий голос почув я:
  • 17. Хіба праведніша людина за Бога, хіба чоловік за свойого Творця є чистіший?
  • 18. Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголів!
  • 19. Що ж тоді мешканці глиняних хат, що в поросі їхня основа? Як міль, вони будуть розчавлені!
  • 20. Вони товчені зранку до вечора, і без помочі гинуть назавжди...
  • 21. Слава їхня минається з ними, вони помирають не в мудрості!...