Глава 21

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42
  • 1. А Йов відповів та й сказав:
  • 2. Уважно послухайте слово моє, і нехай буде мені це розрадою вашою!
  • 3. Перетерпіть мені, а я промовлятиму, по промові ж моїй насміхатися будеш.
  • 4. Хіба до людини моє нарікання? Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух?
  • 5. Оберніться до мене й жахніться, та руку на уста свої покладіть...
  • 6. І якщо я згадаю про це, то жахаюсь, і морозом проймається тіло моє...
  • 7. Чого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?
  • 8. Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки на їхніх очах...
  • 9. Доми їхні то спокій від страху, і над ними нема бича Божого.
  • 10. Спинається бик його, і не даремно, зачинає корова його, й не скидає.
  • 11. Вони випускають своїх молодят, як отару, а їх діти вибрикують.
  • 12. Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
  • 13. Провадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол.
  • 14. А до Бога говорять вони: Уступися від нас, ми ж доріг Твоїх знати не хочем!
  • 15. Що таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його?
  • 16. Та не в їхній руці добро їхнє, далека від мене порада безбожних...
  • 17. Як часто світильник безбожним згасає, і приходить на них їх нещастя? Він приділює в гніві Своїм на них пастки!
  • 18. Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопила її!
  • 19. Бог ховає синам його кривду Свою та нехай надолужить самому йому, і він знатиме!
  • 20. Нехай його очі побачать нещастя його, й бодай сам він пив гнів Всемогутнього!
  • 21. Яке бо старання його про родину по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
  • 22. Чи буде хто Бога навчати знання, Його, що й небесних судитиме?
  • 23. Оцей в повній силі своїй помирає, увесь він спокійний та мирний,
  • 24. діжки його повні були молока, а мізок костей його свіжий.
  • 25. А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він,
  • 26. та порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє...
  • 27. Тож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.
  • 28. Бож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?
  • 29. Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте:
  • 30. що буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!
  • 31. Хто йому розповість у лице про дорогу його? А коли наробив, хто йому надолужить?
  • 32. І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають...
  • 33. Скиби долини солодкі йому, і тягнеться кожна людина за ним, а тим, хто попереду нього, немає числа...
  • 34. І як ви мене потішаєте марністю, коли з ваших відповідей зостається сама тільки фальш?...