- 1. Хіба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?
- 2. Чи на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження,
- 3. коли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу?
- 4. Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються.
- 5. Хто пустив осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пута,
- 6. якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?
- 7. Він сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.
- 8. Що знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.
- 9. Чи захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він?
- 10. Чи ти однорога прив'яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини?
- 11. Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш?
- 12. Чи повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік?
- 13. Крило струсеве радісно б'ється, чи ж крило це й пір'їна лелеки?
- 14. Бо яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває,
- 15. і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати.
- 16. Він жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться,
- 17. бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.
- 18. А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця!
- 19. Чи ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?
- 20. Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне!
- 21. Б'є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї,
- 22. сміється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча,
- 23. хоч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище!
- 24. Він із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.
- 25. При кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.
- 26. Чи яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?
- 27. Чи з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?
- 28. На скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині,
- 29. ізвідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його,
- 30. а його пташенята п'ють кров. Де ж забиті, там він.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український переклад Біблії (УПБ) І. Огієнка > Старий Завіт > Йов > Глава 39
