Глава 9

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42
  • 1. А Йов відповів та й сказав:
  • 2. Справді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?
  • 3. Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...
  • 4. Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?
  • 5. Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.
  • 6. Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.
  • 7. Він сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.
  • 8. Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,
  • 9. Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.
  • 10. Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...
  • 11. Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...
  • 12. Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?
  • 13. Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,
  • 14. що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,
  • 15. я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?
  • 16. Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,
  • 17. Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...
  • 18. Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.
  • 19. Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?
  • 20. Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...
  • 21. Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...
  • 22. Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...
  • 23. Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...
  • 24. У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?
  • 25. А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,
  • 26. проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...
  • 27. Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,
  • 28. то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...
  • 29. Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?
  • 30. Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,
  • 31. то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...
  • 32. Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,
  • 33. поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...
  • 34. Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,
  • 35. тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...