- 1. «Тож вислухай, о Іове, мою мову, | вважай на кожне моє слово.
- 2. Оце уста мої я розтулюю, язик мій промовляє у гортані!
- 3. Серце моє повторить слова мудрі, | уста мої промовлять чисту правду.
- 4. Дух Божий творив мене, | і подув Всесильного мене оживлює.
- 5. Відказуй мені, коли можеш; | готуйся, стань проти мене!
- 6. Ось я, як ти, у Бога, | - теж утворений із глини.
- 7. Тим страх передо мною не буде тебе лякати, | моя рука не буде тяжіти над тобою.
- 8. Ти промовляв до вух моїх, | і голос я вчув твоїх слів:
- 9. Я чистий, без провини; | я бездоганний, вини в мені немає;
- 10. він же зачіпки шукає на мене, | за ворога собі мене вважає,
- 11. ноги мої заковує в кайдани, | й усі кроки мої назирає!
- 12. От у цьому, я відповім тобі, що ти слушности не маєш, | бо Бог є більший від людини.
- 13. Чого тобі на нього нарікати, що на всі твої слова він не відповідає?
- 14. Бог скаже раз, скаже й двічі, | та на те не вважають.
- 15. У сні, у нічному видінні, | коли глибокий сон на людей находить, | коли вони на ліжку засинають,
- 16. тоді розтулює він людям вухо | і втискає свою пересторогу,
- 17. щоб відвернути людину від якогось вчинку, | щоб від гордині мужа уберегти,
- 18. щоб душу його зберегти від Ями, | життя його від переходу підземеллям.
- 19. Бог його напоумлює хворобою на ложі | та безнастанним болем його костей,
- 20. тож він відвертається від хліба, | й душа його від улюбленої страви.
- 21. Тіло його очевидячки марніє, | самі лиш кості видно.
- 22. Душа його зближається до Ями, | життя його - до місця, де померлі.
- 23. Добре, коли є в когось ангел, | один на тисячу заступник, | щоб людині вказати її обов'язок,
- 24. та змилуватись над ним і сказати: | „Звільни його, нехай не сходить в Яму! | Я знайшов бо викуп за його душу!"
- 25. Тіло його тоді стає свіжішим, ніж в юнака, | і він повертається знов до днів молодечих.
- 26. До Бога молиться, і Бог його приймає, | і з радістю він дивиться на нього, | повертає йому його справедливість.
- 27. І тоді той співає прилюдно й промовляє: | Згрішив я, кривду заподіяв, | та Бог не відплатив мені тим самим;
- 28. він звільнив мою душу від переходу через Яму, | життя моє світ бачить.
- 29. Отак усе оце творить Бог | двічі, тричі з людиною,
- 30. щоб вирятувати її душу з Ями, | щоб світлом живих її освітлити.
- 31. Вважай же, Іове, та мене слухай; | мовчи, я буду говорити!
- 32. Відповідай, як маєш що сказати! | Кажи, я радий дати тобі слушність.
- 33. А коли ні, ти мене слухай! | Мовчи, і я навчу тебе мудрости.»
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі І. Хоменка > Старий Завіт > Книга Іова > Глава 33
