Глава 39

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42
  • 1. «Чи знаєш час, коли гірські кози котяться? | Чи спостеріг пологи ланей?
  • 2. Можеш порахувати місяці, за яких вони вагітні ходять? | Чи знаєш час, коли вони родять?
  • 3. Вони злягають, приводять своїх діток | і пускають плід свій.
  • 4. Діти їхні кріпнуть, ростуть у пустині, | відходять і не повертаються вже більше.
  • 5. Хто пустив дикого осла на волю? | Хто розв'язав пута онагра,
  • 6. якому я призначив степ на житло, | солонці на перебування?
  • 7. Він кпить з гармидеру у місті, | крик погонича не чує.
  • 8. Він нишпорить по горах, на своєму пасовиську, | вишукуючи всяку зелень.
  • 9. Чи схоче служити тобі буйвол? | Чи заночує він при яслах у тебе?
  • 10. Чи ти прив'яжеш йому до шиї посторонок? | Чи боронуватиме він за тобою ниву?
  • 11. Чи покладешся на нього, тим що велика в нього сила, | і лишиш на нього твою працю?
  • 12. Чи будеш певний, що він назад прийде | і завезе зерно на тік твій?
  • 13. Крило у струся красне, | пір'я й пух у нього гарні?
  • 14. Коли кладе на землі свої яйця | і на піску їх вигріває,
  • 15. він забуває, що нога їх може роздушити, | що дикий звір їх може розтоптати.
  • 16. До власних дітей він жорстокий, | мов би вони не його були; | йому байдуже, що праця його марна.
  • 17. Бо Бог позбавив його глузду, | не наділив його розумом.
  • 18. Але скоро здійметься, махнувши крильми, | з коня й комонного сміється!
  • 19. Хіба то ти даєш коневі силу? | Вдягаєш гривою його шию?
  • 20. Силуєш його, неначе сарану, стрибати? | Його величне іржання жах наводить.
  • 21. Він риє копитами землю й силою радіє, | кидається назустріч зброї.
  • 22. Він зо страху сміється, нічого не боїться, | перед мечем не відступає.
  • 23. Над ним гуркоче сагайдак, | вогненний спис і ратище.
  • 24. В тріпотливому запалі він мов глитає землю, | не може встоятись коли сурма засурмить.
  • 25. Щоразу, як засурмить, він іга-га! - каже, | здалека чує битву, | грімкий голос старшин і військовії кличі.
  • 26. Чи то твоєю мудрістю літає сокіл, | на південь простягає крила?
  • 27. Чи на твій наказ орел летить угору, | гніздо собі на висоті звиває?
  • 28. Живе на скелі і ночує, | на верхах зубчастих та на твердинях.
  • 29. Звідти чигає він на здобич, | очі його бачать далеко.
  • 30. Його орлята кров смокчуть: | де труп - і він там!»