Глава 38

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42
  • 1. Озвавсь Господь із бурі до Іова і мовив:
  • 2. «Хто то такий затемнює мої задуми | нерозважливими словами?
  • 3. Підпережи, як мужеві годиться, твої крижі: | бо я питатиму тебе -спробуй мене навчати!
  • 4. Де був єси, як я закладав землю? | Скажи, як маєш розум.
  • 5. Хто визначив їй міру, - може знаєш, | або хто простягнув лінію над нею?
  • 6. На чім підвалини її оперто, | або хто поклав її наріжний камінь
  • 7. під радісні співи ранніх зір, | під оклики веселі всіх синів Божих?
  • 8. Хто зачинив ворітьми море, коли воно, ринувши, виходило з материнського лона?
  • 9. Коли я зробив для нього одіж-хмару | і пелену для нього - густу мряку?
  • 10. Границю я йому призначив, | поклав засуви й ворота
  • 11. й мовив: Ось покіль дійдеш, далі не перейдеш! | Ось тут розіб'ються твої надимані хвилі!
  • 12. Чи на віку твоєму ти повелів колинебудь ранкові, | вказав зорі належне місце,
  • 13. щоб вона ухопила за краї землю | і щоб безбожників струсила з неї?
  • 14. Вона міняє вид свій, мов глина для печатки, | стає барвистою, немов одежа.
  • 15. І в грішників відібрано їхнє світло, | і ломиться піднесена рука.
  • 16. Чи ти зійшов колись до джерел моря? | Походжав дном безодні?
  • 17. Чи відкрилися тобі ворота смерти? | Чи бачив єси брами смертельної тіні?
  • 18. Чи обійняв оком світ широкий? | Скажи, коли усе те знаєш!
  • 19. Де та дорога - до світла оселі, | і темрява, - де її місце,
  • 20. щоб привести їх до їхнього житла, | направити їх до їхнього дому?
  • 21. Ти знаєш, бо ж ти вже тоді народився, | і число днів твоїх велике.
  • 22. Доходив ти колись до сховищ снігу? | Чи, може, бачив склади граду,
  • 23. що я тримаю на час-пору смутку, | на день війни та битви?
  • 24. Де та дорога, що нею світло ділиться | і шириться по землі східній вітер?
  • 25. Хто зливі канали риє, | дорогу гуркотові грому,
  • 26. щоб дощ послати на безлюдну землю, | пустиню, де нема нікого?
  • 27. Щоб напоїти пустизну та пустелю, | щоб виростити в степу тирсу?
  • 28. Чи має дощ батька? | Хто родить роси краплі?
  • 29. З чийого лона лід виходить? | І іній з небес, - хто його породжує?
  • 30. Мов камінь, тверднуть води, | обличчя безодні замерзає.
  • 31. Чи міг би ти зв'язати вузли Квочки? | Чи Косаря мотуззя розв'язати?
  • 32. Чи вивести у свій час ранню зорю, | Віз із його дітьми повести?
  • 33. Чи знаєш ти небес закони? | Чи можеш їхній порядок на землі встановити?
  • 34. Можеш зняти голос твій до хмари, | щоб рясний дощ спустивсь на тебе?
  • 35. Чи можеш розсилати блискавиці, щоб вони пішли | й тобі сказали: Ось ми!
  • 36. Хто вклав в ібіса мудрість? | Хто півневі дав розум?
  • 37. Хто мудро може зчислити хмари | і бурдюки небесні вихиляти?
  • 38. Як пил стає болотом | і як грудки злипаються до купи?
  • 39. Невже то ти полюєш для левиці здобич | і голод левенят заспокоюєш,
  • 40. коли, причаївшися, вони лежать у барлогах, | сидять, в гущавині засівши?
  • 41. Хто воронові харч готує, | як його діти пищать до Бога, | блукаючи без поживи?»