- 1. І знову Елігу взяв говорити:
- 2. «Зажди но трошки, і я тобі з'ясую, | бо ще чимало можна сказати про Бога.
- 3. Сягну знанням моїм далеко | і визнаю Творцеві моєму слушність.
- 4. Воістину в словах моїх нема неправди, | і звершений знанням стоїть біля тебе.
- 5. Так! Бог силою великий, однак, не гордує чистим серцем.
- 6. Він не дає грішникові жити, | він бідолашним чинить правосуддя,
- 7. і праведника не позбавляє права. | Він царів ставить на престолі, | саджає їх назавжди! Але що загорділи,
- 8. тому вони закуті в кайдани, | обплутані мотуззям нужди!
- 9. Він виявляє їм діла | й переступи їхні, бо вони загорділи.
- 10. Він відкриває їм вухо на навчання, | від беззаконства велить відвернутись.
- 11. І як вони послухаються, почнуть йому служити, | то проведуть свої дні у щасті, літа свої в утісі.
- 12. А коли не послухаються, то пройдуть через Яму | і пропадуть у невіданні.
- 13. Щождо лукавих серцем, що гнів свій зберігають, | і що не звали на допомогу, коли їх в'язано,
- 14. то їхня душа загине замолоду, | життя їхнє - між розпусниками.
- 15. Він бідного рятує власною його бідою | і в злиднях об'являється для його вух.
- 16. Отож і тебе він вирве з пащі скрути, | її тобі заступить достаток щедрий, | і стіл твій буде повен туку.
- 17. А наповнишся нечестивими осудами, | то спіткають тебе суд і розправа.
- 18. Вважай, отже, щоб не звели тебе достатком | і щоб дар великий не збив тебе з дороги!
- 19. Хіба твої багатства безконечні щось тобі допоможуть? | Або твоєї сили всі потуги?
- 20. О, не бажай тієї ночі, | коли народи з своїх місць ізникають!
- 21. Остерігайсь, не нахиляйсь до кривди: | тим бо й випробувано тебе стражданням.
- 22. Бог, справді, силою великий, | і хто такий учитель, як він?
- 23. Хто йому вкаже його дорогу? | Хто скаже: Ти дієш кривду.
- 24. Тож пам'ятай: ти маєш величати його діло, | яке оспівують люди.
- 25. Усі люди над ним розважають, | кожний здалека дивиться на нього.
- 26. Так! Бог великий, не нам його збагнути! | Число його років не має ліку.
- 27. Він притягає води краплі | і прочищує їх на дощ у парі;
- 28. спускають його хмари, | і на натовп людей виливають.
- 29. Хто зможе зміркувати, | доки сягають хмари | або гуркіт грому у його наметі?
- 30. Він розстелює над ним свій оболок | і вкриває вершини гір.
- 31. Ними годує він народи, | дає поживу подостатком.
- 32. Він бере блискавицю обома руками, | велить їй бити у ціль.
- 33. Він нею чабана попереджає, | та й скот, що нюхом чує бурю.»
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі І. Хоменка > Старий Завіт > Книга Іова > Глава 36
