Глава 37

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42
  • 1. «Тому й здрігнулося моє серце | і зрушилось із свого місця!
  • 2. Слухайте, слухайте гомін його голосу | і грюкіт, що з уст його виходить.
  • 3. Під усім небом він його розпросторює, | і блискавка його аж до кінців землі сягає.
  • 4. Позаду нього реве голос; | Бог гримить голосом величним | і блискавиць своїх не зупиняє, | коли лунає голос його.
  • 5. Бог своїм голосом гримить предивно, | творить діла великі, нам незбагненні!
  • 6. Він каже снігові: Падай на землю! | Великим зливам: Лийте чимдуж!
  • 7. Кожній людині кладе печать на руку, | щоб усі, кого створив він, те могли знати.
  • 8. Звір утікає у свій сховок, | сидить у своїх барлогах.
  • 9. З півдня буревій надходить, | є холод із півночі.
  • 10. Від Божого подуву лід береться, | й поверхня вод твердіє.
  • 11. Він хмари вогкістю вантажить, | і оболок розпускає його світло,
  • 12. що колами кружляє | і крутиться згідно з його наміром, | виконуючи все, що він йому накаже, | на овиді земного кругу;
  • 13. воно виконує його волю чи то як кару, | чи як милосердя.
  • 14. Слухай же це, Іове! | Стань і роздумуй про дивні діла Божі.
  • 15. Чи знаєш, як Бог їм повеліває, | як його хмара блискає світлом?
  • 16. Чи розумієш рівновагу хмари, | чудні діла Найзвершенішого у знанні?
  • 17. Коли нагріється твоя одежа, | коли земля відпочиває під вітерцем із півдня, -
  • 18. чи міг би ти з ним нап'ясти небо | тверде, мов дзеркало, вилите?
  • 19. Навчи нас, що маємо йому сказати, | і не сперечатимемось більш, бо справа темна.
  • 20. Чи буде йому звіщено, як я говорю? | Чи як хто скаже що, дійде до нього?
  • 21. Та й тепер не видно було світла, | хмари його затьмили, | але повіяв вітер і їх геть розвіяв,
  • 22. і надійшло з півночі золотисте сяйво. | Навкруги Бога страшна велич!
  • 23. Всесильний! Не можем його осягнути! | Великий силою і правом, | повний правоти - не утискає.
  • 24. Тому й бояться його люди, | він же й не споглядає на усіх, що у серці велемудрі.»