- 1. Третього дня було весілля в Кані Галилейській; була там мати Ісусова;
- 2. на весілля був запрошений Ісус із своїми учнями.
- 3. Як забракло вина, Ісусова мати каже до нього: Не мають вина.
- 4. Каже їй Ісус: Що з того мені й тобі, жінко? Ще не настала моя година.
- 5. Промовила його мати слугам: Зробіть, що тільки вам скаже.
- 6. Лежали там шість кам'яних посудин на воду для юдейського очищення, кожна вміщала по дві або три міри.
- 7. Каже їм Ісус: Наповніть посудини водою. І наповнили їх ущерть.
- 8. Ще каже їм: Тепер зачерпніть і занесіть старості. Вони понесли.
- 9. Коли староста покуштував воду, що стала вином, то не знав, звідки воно; слуги ж, які зачерпували воду, знали; кличе тоді староста молодого
- 10. та й каже йому: Кожна людина подає спочатку добре вино, а гірше - як нап'ються; [а] ти зберіг добре вино дотепер.
- 11. Такий початок чуд зробив Ісус у Кані Галилейській, показавши славу свою; і його учні повірили в нього.
- 12. Після цього пішов до Капернаума - сам, його мати, його брати, його учні; і пробули там небагато днів.
- 13. Наближалася юдейська Пасха - й Ісус пішов до Єрусалима.
- 14. І знайшов у храмі тих, що продають овець, волів, голубів, і сидять міняйли.
- 15. Зробивши бича з мотузків, вигнав усіх із храму, овець та волів, і розсипав гроші міняйлам, а столи поперевертав;
- 16. тим, що продавали голубів, сказав: Заберіть їх звідси, не робіть оселі мого Батька домом торгівлі.
- 17. Згадали його учні, що написано: Ревність до твого дому з'їдає мене.
- 18. Відповіли на це юдеї і сказали йому: Який знак покажеш нам, що таке робиш?
- 19. Відповів Ісус і сказав їм: Зруйнуйте цей храм - і за три дні я збудую його.
- 20. Сказали юдеї: Сорок шість років будувався цей храм, а ти за три дні збудуєш його?
- 21. Він же говорив про храм свого тіла.
- 22. Коли він воскрес із мертвих, то згадали його учні ці його слова - і повірили і в Писання, і в мовлене Ісусом слово.
- 23. Коли ж був у Єрусалимі на святі Пасхи, то багато людей, коли побачили ті чуда, які він творив, повірили в його ім'я.
- 24. Сам же Ісус не звірявся їм, бо сам знав усе
- 25. й не потребував, щоб хтось свідчив про людину: адже сам знав, що було в людині.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Новий Завіт > Вiд Iвана > Глава 2