Глава 13

  • 1. Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що настала його година перейти з цього світу до Батька, виявив любов до своїх, - тих, що в світі, - до кінця полюбив їх.
  • 2. Під час вечері, як диявол уже поклав був у серце Юди Симонового Іскаріотського його видати,
  • 3. [Ісус], знаючи, що все дав йому Батько в руки і що від Бога вийшов та до Бога йде,
  • 4. встав від вечері, скинув одяг і, взявши рушника, підперезався.
  • 5. Потім налив води до умивальниці і почав мити ноги учням і обтирати рушником, яким був підперезаний.
  • 6. Наблизився і до Симона-Петра. [А той] каже йому: Господи, чи ж тобі мити мої ноги?
  • 7. Відповів Ісус і сказав йому: Що я роблю, ти нині не знаєш, але зрозумієш згодом.
  • 8. Каже йому Петро: Не помиєш моїх ніг ніколи. Відповів йому Ісус: Якщо не вмию тебе, не матимеш частки зі мною.
  • 9. Каже йому Симон-Петро: Господи, - не тільки мої ноги, але й руки та голову.
  • 10. Каже йому Ісус: Хто вмитий, тому потрібно тільки ноги обмити, бо весь чистий; і ви чисті, але не всі.
  • 11. Знав того, хто зрадить його; тому й сказав, що не всі вони чисті.
  • 12. Коли помив їхні ноги і взяв свій одяг, знову сів при столі і сказав їм: Чи знаєте, що я зробив вам?
  • 13. Ви називаєте мене Учителем і Господом - і добре кажете, бо я ним є.
  • 14. Отже, я, Господь і Учитель, якщо помив ваші ноги, то й ви повинні мити ноги один одному.
  • 15. Бо я дав вам приклад, щоб і ви робили так, як я зробив вам.
  • 16. Щиру правду, щиру кажу вам, що раб не більший за свого господаря, так само, як посланець не більший за того, що послав його.
  • 17. Якщо це знаєте, то ви блаженні, коли виконуєте.
  • 18. Не про всіх вас кажу. Я знаю, кого вибрав. А щоб збулося Писання: Хто хліб споживає зі мною, підняв проти мене свою п'яту.
  • 19. Ще перед тим, як це станеться, кажу вам: коли це станеться, щоб ви повірили, що то я.
  • 20. Щиру правду, щиру кажу вам: хто приймає того, кого я пошлю, - мене приймає; а хто мене приймає, - приймає й того, що мене послав.
  • 21. Промовивши це, Ісус стривожився духом, засвідчив це й сказав: Щиру правду, щиру кажу вам, що один із вас зрадить мене.
  • 22. Учні оглядалися один на одного, не здогадуючись, про кого він говорить.
  • 23. Один з учнів, якого любив Ісус, лежав при грудях Ісуса.
  • 24. Кивнув йому Симон-Петро, щоб запитати, хто це міг би бути, про кого говорить.
  • 25. Прихилившись до грудей Ісуса, каже йому: Господи, хто це?
  • 26. Відповів Ісус: Це той, якому я, вмочивши, подам хліб. Умочивши хліб, бере і дає Юді Симоновому Іскаріотському.
  • 27. І тоді після цього куска хліба ввійшов у нього сатана. Каже йому Ісус: Що робиш, - роби швидко.
  • 28. Ніхто з тих, що були при столі, не зрозумів, до чого він сказав це йому.
  • 29. Оскільки в Юди була калита, то деякі подумали, що Ісус звелів йому купити те, що потрібно було на свято, або щоб дав щось бідним.
  • 30. Отже, взявши той хліб, зараз же вийшов. Була ніч.
  • 31. Коли вийшов, каже Ісус: Нині прославився Син Людський - і Бог прославився в ньому.
  • 32. Якщо Бог прославився в ньому, то Бог прославить його в собі, - і тепер прославить його!
  • 33. Діти, я з вами буду недовго. Будете мене шукати, і як я казав юдеям, - куди я іду, ви не можете прийти, - те й вам нині кажу.
  • 34. Нову заповідь даю вам: любіть один одного; як я полюбив вас, - щоб і ви любили так один одного.
  • 35. З того дізнаються всі, що ви мої учні, коли любов матимете між собою.
  • 36. Каже йому Симон-Петро: Господи, куди йдеш? Відповів йому Ісус: Куди [я] іду, ти не можеш нині за мною іти, але пізніше підеш.
  • 37. Каже йому Петро: Господи, чому я не можу нині піти за тобою? Душу мою за тебе покладу.
  • 38. Відповідає [йому] Ісус: Душу свою за мене покладеш? Щиру правду, щиру кажу тобі: не проспіває півень, як ти тричі зречешся мене.