- 1. Після цих слів Ісус звів очі до неба й сказав: Батьку, прийшов час. Прослав твого Сина, щоб [твій] Син прославив тебе.
- 2. Як ти дав йому владу над усяким тілом, то і всьому, що ти дав йому, щоб він дав їм вічне життя.
- 3. Ото є вічне життя, щоб пізнали тебе - єдиного правдивого Бога, і того, кого ти послав, - Ісуса Христа.
- 4. Я прославив тебе на землі, виконав справу, яку ти доручив мені виконати.
- 5. І тепер ти мене прослав, Батьку, в себе самого - тією славою, яку я мав у тебе ще перед тим, як постав світ.
- 6. Я виявив твоє ім'я людям, яких ти мені дав із світу. Твої вони були - і мені дав ти їх, і вони зберегли твоє слово.
- 7. Нині зрозуміли, що все, що ти дав мені, є від тебе.
- 8. Бо слова, які ти мені дав, я передав їм, і вони прийняли і правдиво зрозуміли, що я вийшов від тебе, повіривши, що ти мене послав.
- 9. Я за них благаю, - не за світ благаю, але за тих, яких ти мені доручив, бо вони твої;
- 10. і все моє - твоє, а твоє - моє; і я прославився в них.
- 11. Я більше не є в світі. А вони в світі; я ж іду до тебе. Батьку святий, збережи їх у твоє ім'я, яке ти мені дав, - щоб були одне, як і ми.
- 12. Коли я був з ними [у світі], я зберігав їх у твоє ім'я, тих, що ти мені дав, - і я їх зберіг, і ніхто з них не загинув, хіба лиш син погибелі, щоб збулося Писання.
- 13. Нині ж до тебе йду - і кажу про це в світі, щоб мали повну мою радість у собі.
- 14. Я дав їм твоє Слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і я не від світу.
- 15. Не благаю, щоб ти їх забрав від світу, але щоб зберіг їх від злого.
- 16. Вони не від світу, як і я не від світу.
- 17. Освяти їх правдою [своєю]: слово твоє - правда.
- 18. Як ти послав мене у світ, так і я послав їх у світ.
- 19. За них я освячую себе, щоб і вони були освячені правдою.
- 20. Не за них же тільки благаю, а й за тих, що повірять у мене через їхнє слово,
- 21. щоб усі були єдині, - так, як ти, Батьку, в мені, а я в тобі, - щоб і вони в нас були; щоб світ повірив, що ти мене послав.
- 22. І я передав їм славу, яку ти мені дав, - щоб були одне, як і ми одне.
- 23. Я в них, а ти - в мені, хай будуть досконалі в одності, [і] щоб світ пізнав, що ти мене послав і ти полюбив їх так, як і мене полюбив.
- 24. Батьку, хочу, щоб ті, яких ти мені дав, були зі мною там, де я, щоб побачили мою славу, яку ти мені дав, бо ти полюбив мене раніше від створення світу.
- 25. Батьку справедливий! Світ тебе не пізнав, але я тебе пізнав. І вони пізнали, що ти мене послав.
- 26. Я виявив їм твоє ім'я і скажу, щоб любов, якою ти полюбив мене, була і в них, і я в них!
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Новий Завіт > Вiд Iвана > Глава 17
