- 1. Першого ж дня після суботи Марія Магдалина прийшла вдосвіта, як ще було темно, до гробниці й побачила, що камінь відсунутий від гробниці.
- 2. Біжить, отже, і прибуває до Симона - Петра та до другого учня, якого Ісус любив, і каже їм: Забрали Господа з гробу і невідомо де його поклали.
- 3. Тоді вийшов Петро з іншим учнем і попрямували до гробниці.
- 4. Бігли обидва разом, та інший учень побіг швидше за Петра і прибув першим до гробниці.
- 5. Нахилившись, побачив полотно, що лежало, одначе не ввійшов.
- 6. Тут приспів услід за ним і Симон-Петро, ввійшов до гробниці і бачить полотно, що лежало,
- 7. хустку, яка була на його голові і яка лежала не з полотном, але окремо, згорнена, в іншому місці.
- 8. Тоді ж увійшов і інший учень, що прибіг першим до гробниці, - і побачив, і повірив.
- 9. Бо ще не знали з Писання, що то треба було, аби він воскрес із мертвих.
- 10. Учні повернулися знову до себе.
- 11. А Марія стояла надворі біля гробниці й плакала. Плачучи, нахилилася до гробниці
- 12. і бачить двох ангелів у білому: сиділи - один у головах і один у ногах, де лежало тіло Ісуса.
- 13. І кажуть їй: Жінко, чому плачеш? Відповідає їм: Бо взяли мого Господа і не знаю, де поклали його.
- 14. Сказавши це, обернулася - і бачить Ісуса, що стояв; та не впізнала, що це Ісус.
- 15. Каже їй Ісус: Жінко, чого плачеш? Кого шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, каже йому: Пане, якщо ти його взяв, то скажи мені, де ти його поклав; я візьму його.
- 16. Каже їй Ісус: Маріє. Вона обернулася і каже йому гебрайською мовою: Раввуні! - тобто Вчителю!
- 17. Каже їй Ісус: Не доторкайся до мене, бо ще не зійшов я до [мого] Батька: іди до моїх братів і скажи їм: іду до мого Батька і вашого Батька, до мого Бога і вашого Бога.
- 18. Приходить Марія Магдалина, звіщає учням, що бачила Господа і що він сказав їй це.
- 19. Того самого першого дня по суботі, пізньої пори, коли двері, де зібралися [його] учні, були замкнені зі страху перед юдеями, - прийшов Ісус, став посередині й каже їм: Мир вам!
- 20. Промовивши це, показав їм руки і ребра. Зраділи учні, побачивши Господа.
- 21. Сказав їм Ісус знову: Мир вам! Як послав мене Батько, - і я посилаю вас.
- 22. Сказавши це, дихнув і каже їм: Прийміть Святого Духа.
- 23. Кому відпустите гріхи - відпустяться їм; кому затримаєте - затримаються.
- 24. Тома, один із дванадцятьох, званий Близнюком, не був з ними, коли прийшов Ісус.
- 25. Казали йому інші учні: Ми бачили Господа.Він сказав їм: Поки не побачу на його руках ран від цвяхів і не вкладу мого пальця в рани від цвяхів, не вкладу своєї руки в його бік, - не повірю.
- 26. Через вісім днів знову були в зборі його учні, і Тома з ними. Прийшов Ісус крізь замкнені двері, і став посередині, сказав: Мир вам!
- 27. Потім каже Томі: Поклади сюди свій палець, поглянь на мої руки, простягни свою руку і доторкнися до мого боку, - і не будь невірним, але вірним.
- 28. Відповів Тома і сказав йому: Господь мій і Бог мій!
- 29. Каже йому Ісус: Бо ти побачив мене, тому й повірив? Блаженні ті, що не бачили і повірили.
- 30. Багато інших чуд зробив Ісус перед своїми учнями, які не записані в цій книзі.
- 31. А це написане було, щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий; і щоб, вірячи, мали ви життя в його ім'я!
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Новий Завіт > Вiд Iвана > Глава 20
