- 1. Після цього Ісус ходив Галилеєю; не хотів ходити по Юдеї, бо юдеї намагалися його вбити.
- 2. А наближалося юдейське свято Кучок.
- 3. І сказали йому його брати: Вийди звідси й піди до Юдеї, щоб і твої учні побачили діла, які робиш.
- 4. Бо ніхто нічого не робить потайки, але сам шукає, як стати відомим. Якщо робиш таке, то вияви себе світові.
- 5. Бо - і його брати не вірили в нього.
- 6. На це каже їм Ісус: Мій час іще не настав, але ваш час завжди готовий.
- 7. Світ не може вас ненавидіти. Мене ж він ненавидить, бо я свідчу про нього, що його діла злі.
- 8. Ідіть на свято; я ж не піду на це свято, бо мій час іще не виповнився.
- 9. Сказавши це, сам лишився в Галилеї.
- 10. Коли ж його брати пішли на свято, то й він пішов, але не явно, а наче потайки.
- 11. Юдеї шукали його під час свята й питали: Де він?
- 12. І була про нього велика суперечка між людьми. Казали одні, що він добрий; інші ж казали, що ні, він обманює народ.
- 13. Відкрито ж ніхто не говорив про нього, бо боялися юдеїв.
- 14. Посередині свята Ісус увійшов до храму й навчав.
- 15. Дивувалися юдеї, кажучи: Як він знає книги, не вчившись?
- 16. Відповів їм Ісус, сказав: Моя наука - не моя, але того, хто мене послав.
- 17. Якщо хто хоче чинити його волю, той пізнає науку, - чи вона від Бога, чи я кажу від себе.
- 18. Хто говорить від себе самого, той шукає собі слави; а хто шукає слави для того, що послав його, той правдивий і немає в ньому неправди.
- 19. Чи не Мойсей дав вам закон? А ніхто з вас не виконує закону. Чому ж ви мене хочете вбити?
- 20. Юрба відповіла [і сказала]: Чи не біса маєш? Хто тебе хоче вбити?
- 21. Відповів Ісус і сказав їм: Одне діло зробив я, - і всі дивуєтеся.
- 22. Мойсей заповідав вам обрізатися - не тому що воно від Мойсея, але що від батьків, - і ви в суботу обрізуєте чоловіка.
- 23. Якщо чоловік приймає обрізання в суботу, щоб не був порушений закон Мойсея, то чого ж ви на мене гніваєтеся, що я уздоровив у суботу всю людину?
- 24. Не судіть з вигляду, але судіть справедливим судом.
- 25. Тут же деякі єрусалимці казали: Чи це не той, якого хочуть убити?
- 26. Ось, говорить відкрито - і нічого йому не кажуть. Чи справді упевнилися старшини, що він Христос?
- 27. Але ж ми знаємо, звідки він є; коли ж прийде Христос, ніхто не знатиме, звідки він.
- 28. Тоді Ісус голосно промовив у храмі, навчаючи й розповідаючи: І мене знаєте, і звідки я знаєте; я не прийшов від себе, але правдивим є той, що послав мене, - ви його не знаєте.
- 29. Я ж його знаю, бо я від нього, він мене послав.
- 30. Намагалися схопити його, але ніхто не простягав до нього рук, бо ще не настала його година.
- 31. Багато людей повірили в нього і казали: Коли прийде Христос, чи робитиме він більші чуда від цих, які цей зробив?
- 32. Почули фарисеї, що юрба гомоніла таке про нього. І послали фарисеї та архиєреї своїх слуг, щоб схопили його.
- 33. Сказав Ісус: Ще короткий час буду з вами та й піду до того, що послав мене.
- 34. Шукатимете мене і не знайдете; і де я буду, ви туди не зможете прийти.
- 35. Міркували між собою юдеї: Куди це він хоче йти, що ми не знайдемо його? Чи до виселенців між греками хоче йти, та й греків навчати?
- 36. Що ото за слово він сказав: Шукатимете мене і не знайдете; і де я буду, ви туди не зможете прийти?
- 37. Останнього великого дня свята Ісус стояв і закликав, кажучи: Якщо хто спраглий, хай приходить до мене і п'є.
- 38. Хто вірить у мене, як сказано в Писанні, ріки живої води з нутра його витечуть.
- 39. Це він сказав про Духа, якого мали одержати ті, хто повірять у нього. Але Духа ще не було, бо Ісус іще не був прославлений.
- 40. [Багато хто] з юрби, почувши ці слова, міркував: Це справді пророк.
- 41. Другі твердили: Це Христос. Ще інші говорили: Чи з Галилеї прийде Христос?
- 42. Хіба в Писанні не сказано, що Христос прийде з насіння Давидового із Вифлеєма - села, звідки був Давид?
- 43. Отже, в народі була незгода щодо нього.
- 44. Деякі ж з них хотіли схопити його, але ніхто не простягав до нього рук.
- 45. Отже, слуги повернулися до архиєреїв і фарисеїв; а ті дорікали їм: Чому ви не привели його?
- 46. Відповіли слуги: Ніколи ще не говорила так жодна людина, [як цей чоловік].
- 47. Відповіли їм фарисеї: Чи й ви, бува, не обмануті?
- 48. Хіба хтось із старшин повірив у нього чи з фарисеїв?
- 49. Але ця юрба, що не знає закону, - проклята вона.
- 50. Каже до них Никодим, який приходив до нього раніше і був одним із них:
- 51. Чи судить наш закон заздалегіть людину, не вислухавши і не дізнавшись, що вона робить?
- 52. Відповіли йому і сказали: А ти часом не з Галилеї? Досліди й побачиш, що пророк не приходить з Галилеї.
- 53. І розійшлися всі по своїх домівках.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Новий Завіт > Вiд Iвана > Глава 7