< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42

Глава 6

  • Закрыть сопоставления
  • 1. І відказав Йов і промовив:
  • 2. О, коли б то зважено по правдї нарікання мої, а разом із ними положено на вагу терпіння мої!
  • 3. Вони певно переважили б пісок у морях! Тим то й слова мої такі гіркі.
  • 4. Бо стріли вседержителеві (встромлені) в менї; їх отруту ссе дух мій; страхи Господнї встали на мене.
  • 5. Чи ж реве дикий осел у траві? чи ж риче віл при повних яслах?
  • 6. Чи ж їдять несмачне без соли, й чи є смак у яйчній білковинї?
  • 7. (тим часом) До чого не хотїла й доторкнутись душа моя, те становить гидку їжу мою.
  • 8. О, коби то сталось, чого я бажаю, та сповнив Бог те, чого дожидаю!
  • 9. О, коли б то Бог ізволив стерти мене, простерти руку свою і вбити мене!
  • 10. Се (одно) ще було б відрадою менї, і я кріпився б у безпощадній муцї моїй, що не противився словові Сьвятого.
  • 11. Що ж за сила в мене, щоб надїятись ще менї? і який конець, щоб протягати менї життє моє?
  • 12. Чи ж моя сила тверда, як твердий камінь? чи може мідь тїло моє?
  • 13. Чи ж із себе добуду я поміч собі, або чи маю звідкись піддержку?
  • 14. До страдаючого повинен би мати спожалїннє друг його, наколи він не стратив страху перед Всевишним.
  • 15. Та брати мої перемінні, мов поток, мов ручаї бистротекучі,
  • 16. Що каламутні від леду, й повно в них снїгу.
  • 17. Як же настане тепло, вони малїють, а під жару вони зникають із русел своїх.
  • 18. Вони змінюють напрям доріг своїх, заходять у пустиню й щезають;
  • 19. Дивляться, де вони, дороги Темайські; надїються на них дороги Савейські,
  • 20. Та стають заведені в надїї сво- їй: приходять туди, та румянїють від стиду.
  • 21. Так і ви тепер - нїчо: побачили страшне та й полякались.
  • 22. Чи я казав вам коли: дайте менї, або заплатїть за мене з достатку вашого;
  • 23. І вирятуйте мене з руки ворожої, і з рук мучителїв викупіть мене?
  • 24. Навчіте мене, а я замовкну, укажіть, у чому я провинен.
  • 25. Яка то сила в словах правди! Але що ж доказують докори ваші?
  • 26. Ви видумуєте речи, щоб докоряти? На вітер пускаєте ви слова ваші!
  • 27. Ви корите сироту, й копаєте яму другові вашому!
  • 28. Але я прошу вас: спогляньте на мене; чи буду я говорити неправду перед лицем вашим?
  • 29. Розберіть, чи є тут неправда? пошукайте, - правда у мене!
  • 30. Чи є на язицї в мене неправда? Чи вже ж піднебіннє моє не може досмакуватись гіркого?
Ничего нет для сопоставления.