- 1. І відказав Йов і промовив:
- 2. О, коли б то зважено по правдї нарікання мої, а разом із ними положено на вагу терпіння мої!
- 3. Вони певно переважили б пісок у морях! Тим то й слова мої такі гіркі.
- 4. Бо стріли вседержителеві (встромлені) в менї; їх отруту ссе дух мій; страхи Господнї встали на мене.
- 5. Чи ж реве дикий осел у траві? чи ж риче віл при повних яслах?
- 6. Чи ж їдять несмачне без соли, й чи є смак у яйчній білковинї?
- 7. (тим часом) До чого не хотїла й доторкнутись душа моя, те становить гидку їжу мою.
- 8. О, коби то сталось, чого я бажаю, та сповнив Бог те, чого дожидаю!
- 9. О, коли б то Бог ізволив стерти мене, простерти руку свою і вбити мене!
- 10. Се (одно) ще було б відрадою менї, і я кріпився б у безпощадній муцї моїй, що не противився словові Сьвятого.
- 11. Що ж за сила в мене, щоб надїятись ще менї? і який конець, щоб протягати менї життє моє?
- 12. Чи ж моя сила тверда, як твердий камінь? чи може мідь тїло моє?
- 13. Чи ж із себе добуду я поміч собі, або чи маю звідкись піддержку?
- 14. До страдаючого повинен би мати спожалїннє друг його, наколи він не стратив страху перед Всевишним.
- 15. Та брати мої перемінні, мов поток, мов ручаї бистротекучі,
- 16. Що каламутні від леду, й повно в них снїгу.
- 17. Як же настане тепло, вони малїють, а під жару вони зникають із русел своїх.
- 18. Вони змінюють напрям доріг своїх, заходять у пустиню й щезають;
- 19. Дивляться, де вони, дороги Темайські; надїються на них дороги Савейські,
- 20. Та стають заведені в надїї сво- їй: приходять туди, та румянїють від стиду.
- 21. Так і ви тепер - нїчо: побачили страшне та й полякались.
- 22. Чи я казав вам коли: дайте менї, або заплатїть за мене з достатку вашого;
- 23. І вирятуйте мене з руки ворожої, і з рук мучителїв викупіть мене?
- 24. Навчіте мене, а я замовкну, укажіть, у чому я провинен.
- 25. Яка то сила в словах правди! Але що ж доказують докори ваші?
- 26. Ви видумуєте речи, щоб докоряти? На вітер пускаєте ви слова ваші!
- 27. Ви корите сироту, й копаєте яму другові вашому!
- 28. Але я прошу вас: спогляньте на мене; чи буду я говорити неправду перед лицем вашим?
- 29. Розберіть, чи є тут неправда? пошукайте, - правда у мене!
- 30. Чи є на язицї в мене неправда? Чи вже ж піднебіннє моє не може досмакуватись гіркого?
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Старий Завіт > Йов > Глава 6
