- 1. Озвавсь Господь із бурі до Іова і мовив:
- 2. «Хто то такий затемнює мої задуми | нерозважливими словами?
- 3. Підпережи, як мужеві годиться, твої крижі: | бо я питатиму тебе -спробуй мене навчати!
- 4. Де був єси, як я закладав землю? | Скажи, як маєш розум.
- 5. Хто визначив їй міру, - може знаєш, | або хто простягнув лінію над нею?
- 6. На чім підвалини її оперто, | або хто поклав її наріжний камінь
- 7. під радісні співи ранніх зір, | під оклики веселі всіх синів Божих?
- 8. Хто зачинив ворітьми море, коли воно, ринувши, виходило з материнського лона?
- 9. Коли я зробив для нього одіж-хмару | і пелену для нього - густу мряку?
- 10. Границю я йому призначив, | поклав засуви й ворота
- 11. й мовив: Ось покіль дійдеш, далі не перейдеш! | Ось тут розіб'ються твої надимані хвилі!
- 12. Чи на віку твоєму ти повелів колинебудь ранкові, | вказав зорі належне місце,
- 13. щоб вона ухопила за краї землю | і щоб безбожників струсила з неї?
- 14. Вона міняє вид свій, мов глина для печатки, | стає барвистою, немов одежа.
- 15. І в грішників відібрано їхнє світло, | і ломиться піднесена рука.
- 16. Чи ти зійшов колись до джерел моря? | Походжав дном безодні?
- 17. Чи відкрилися тобі ворота смерти? | Чи бачив єси брами смертельної тіні?
- 18. Чи обійняв оком світ широкий? | Скажи, коли усе те знаєш!
- 19. Де та дорога - до світла оселі, | і темрява, - де її місце,
- 20. щоб привести їх до їхнього житла, | направити їх до їхнього дому?
- 21. Ти знаєш, бо ж ти вже тоді народився, | і число днів твоїх велике.
- 22. Доходив ти колись до сховищ снігу? | Чи, може, бачив склади граду,
- 23. що я тримаю на час-пору смутку, | на день війни та битви?
- 24. Де та дорога, що нею світло ділиться | і шириться по землі східній вітер?
- 25. Хто зливі канали риє, | дорогу гуркотові грому,
- 26. щоб дощ послати на безлюдну землю, | пустиню, де нема нікого?
- 27. Щоб напоїти пустизну та пустелю, | щоб виростити в степу тирсу?
- 28. Чи має дощ батька? | Хто родить роси краплі?
- 29. З чийого лона лід виходить? | І іній з небес, - хто його породжує?
- 30. Мов камінь, тверднуть води, | обличчя безодні замерзає.
- 31. Чи міг би ти зв'язати вузли Квочки? | Чи Косаря мотуззя розв'язати?
- 32. Чи вивести у свій час ранню зорю, | Віз із його дітьми повести?
- 33. Чи знаєш ти небес закони? | Чи можеш їхній порядок на землі встановити?
- 34. Можеш зняти голос твій до хмари, | щоб рясний дощ спустивсь на тебе?
- 35. Чи можеш розсилати блискавиці, щоб вони пішли | й тобі сказали: Ось ми!
- 36. Хто вклав в ібіса мудрість? | Хто півневі дав розум?
- 37. Хто мудро може зчислити хмари | і бурдюки небесні вихиляти?
- 38. Як пил стає болотом | і як грудки злипаються до купи?
- 39. Невже то ти полюєш для левиці здобич | і голод левенят заспокоюєш,
- 40. коли, причаївшися, вони лежать у барлогах, | сидять, в гущавині засівши?
- 41. Хто воронові харч готує, | як його діти пищать до Бога, | блукаючи без поживи?»
Ничего нет для сопоставления.
