- 1. І рушив звідти Авраам до землі на південь, і поселився між Кадисом і між Суром, і замешкав в Герарах.
- 2. Сказав же Авраам про свою жінку Сарру, що є моєю сестрою, бо побоявся сказати що: Є моєю жінкою, щоб часом його не убили мужі міста через неї. Післав же Авімелех цар Герарів і взяв Сарру.
- 3. І прийшов Бог до Авімелеха ніччю у сні, і сказав: Ось ти вмираєш через жінку, яку ти взяв, бо вона співжила з мужем.
- 4. Авімелех же не доторкнувся до неї, і сказав: Господи, чи знищиш невіжу і справедливий нарід?
- 5. Чи не він мені сказав: Вона є моєю сестрою? І вона мені сказала: Він є моїм братом. З чистим серцем і в праведності рук зробив я це.
- 6. Сказав же йому Бог у сні: І Я, пізнавши, що чистим серцем зробив ти це, і я пощадив тебе, щоб не згрішив ти проти мене. Задля цього не допустив Я тебе доторкнутися до неї.
- 7. Тепер же віддай жінку чоловікові, бо пророком є, і помолиться за тебе, і житимеш. Якщо ж не віддаси, знай, що помреш ти і всі твої.
- 8. І встав вранці Авімелех і прикликав всіх своїх слуг, і сказав всі ці слова до їхніх ух, усі ж мужі дуже злякалися.
- 9. І покликав Авімелех Авраама і сказав йому: Чому ти це нам зробив? Чи згрішили ми чимсь проти тебе, що навів ти на мене і на моє царство великий гріх? Діло, яке ніхто не вчинить, зробив ти мені.
- 10. Сказав же Авімелех Авраамові: Що задумавши зробив ти це?
- 11. Сказав же Авраам: Бо сказав я: Ось немає богопошани на цьому місці, і мене убють задля моєї жінки.
- 12. Бо і справді вона є моєю сестрою від батька, але не від матері, а стала мені жінкою.
- 13. Сталося ж коли вивів мене Бог з дому мого батька, і сказав я їй: Справедливість цю вчиниш зі мною: На кожному місці, куди лиш підемо туди, скажи про мене що: Є моїм братом.
- 14. Взяв же Авімелех тисячу дідрахм, овець, і телят, і рабів, і рабинь, і дав Авраамові, і віддав йому його жінку Сарру.
- 15. І сказав Авімелех Авраамові: Ось моя земля перед тобою, де лиш тобі буде до вподоби мешкай.
- 16. Саррі же сказав: Ось дав я тисячу дідрахм твоєму братові, це буде тобі на честь твого лиця і всім, що з тобою; і все чини правду.
- 17. Помолився же Авраам до Бога, і вилікував Бог Авімелеха і його жінку, і його рабинь, і родили.
- 18. Бо замикаючи, замкнув Господь зізовні кожне лоно в домі Авімелеха, через Сарру жінку Авраама.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Старий Завіт > Буття > Глава 20
