Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Старий Завіт > Буття > Глава 26

Глава 26

1. Був же голод на землі, інший від голоду, що був передше, в часі Авраама. Пішов же Ісаак до Авімелеха царя Филістимців до Герари.
2. Зявився же йому Господь і сказав: Не іди до Єгипту; поселися ж в землі, яку лиш тобі скажу.
3. І живи в тій землі, і буду з тобою і поблагословлю тебе; бо тобі і твому насінню дам усю цю землю, і поставлю мою клятву, якою я клявся Авраамові твому батькові.
4. І розмножу твоє насіння, як зорі неба, і дам твому насінню усю цю землю, і благословенні будуть у твому насінню всі народи землі,
5. томущо твій батько Авраам послухав мій голос, і зберіг мої заповіді і мої веління і мої оправдання і мої закони.
6. І поселився Ісаак у Герарах.
7. Запитали ж мужі місця про його жінку Ревекку, і сказав: Вона моя сестра; бо побоявся сказати, що: Вона моя жінка, щоб часом не убили його мужі місця задля Ревекки, бо була гарна на вид.
8. Був же довгий час там. Авімелех же цар Герарів, схилившись через вікно, побачив, що Ісаак забавлявся з своєю жінкою Ревеккою.
9. Покликав же Авімелех Ісаака і сказав йому: То ж вона твоя жінка; чому ти сказав що: Вона моя сестра? Сказав же йому Ісаак: Я бо сказав: Щоб не вмер я задля неї.
10. Сказав же йому Авімелех: Як це ти нам зробив? Мало що не спав хтось з мого роду з твоєю жінкою, і навів би ти на нас гріх незнаня.
11. Заповів же Авімелех усьому свому народові, кажучи: Кожний хто доторкнеться до цього чоловіка чи його жінки буде винен смерті.
12. Посіяв же Ісаак в тій землі, і одержав в тому році стократний ячмінь; поблагословив же його Господь.
13. І прославився чоловік, і поступаючи, став великим, доки не став дуже великим.
14. Був же в нього скот овець, і скот волів, і багато робітників. Позаздрили же йому филістимляни
15. і всі криниці, які викопали раби його батька в часі його батька, засипали їх филістимці і заповнили їх землею.
16. Сказав же Авімелех до Ісаака: Відійди від нас, бо ти став дуже сильнішим від нас.
17. І відійшов звідти Ісаак і осів в долині герарській, і поселився там.
18. І знову Ісаак викопав криниці води, які викопали раби Авраама його батька і засипали їх Филістимці по смерті його батька Авраама, і назвав їх іменами за іменами, які назвав його батько.
19. Викопали і раби Ісаака в герарській долині і знайшли там криницю живої води.
20. І билися герарські пастухи з пастухами Ісаака, кажучи, що їхньою є вода, і назвав імя криниці Обида; бо обидили його.
21. Вставши ж звідти, викопав другу криницю, судилися ж і за неї. І прозвав її імя Ворожнеча.
22. Вставши ж звідти, викопав іншу криницю, і не билися за неї; і прозвав її імя: Широта, кажучи: Томущо нині нам поширив Господь і розмножив нас на землі.
23. Встав же звідти до криниці клятви.
24. І зявився йому Господь тієї ночі, і сказав: Я є Бог твого батька Авраама; не бійся; бо Я є з тобою і поблагословив тебе і розмножу твоє насіння задля твого батька Авраама.
25. І збудував там жертівник і прикликав імя господне, і розбив там своє шатро. Викопали ж там раби Ісаака криницю.
26. І Авімелех прийшов до нього з Герарів і Охозат його друг і Фіхол воєвода його сил.
27. І сказав їм Ісаак: Чому прийшли ви до мене? Ви ж зненавиділи мене і відіслали мене від вас.
28. І сказали: Бачачи, побачили ми, що Господь був з тобою, і сказали ми: Хай, отже, буде (клятва) між нами і між тобою, і завіщаймо з тобою завіт,
29. щоб ти не зробив з нами злого, так як ми тебе не зогиділи, і так як зробили ми тобі добро, і відіслали тебе з миром. І тепер ти благословенний Господом.
30. І зробив їм гостину, і поїли і попили.
31. І вставши, вранці поклялися чоловік другові, і відіслав їх Ісаак і відійшли від нього з спасінням.
32. Сталося ж в тім дні і, прийшовши, раби Ісаака звістили йому про криницю, яку викопали, і сказали: Не знайшли ми води.
33. І назвав її: Клятвою. Через це назвав імя міста криниця клятви до сьогоднішнього дня.
34. Мав же Ісав сорок літ і взяв жінку дочку юдину Веїра Хеттея і Васеммат дочку Елона Евея.
35. І ревнували Ісаакові і Ревецці.