Глава 50

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
  • 1. І Йосиф, припавши до лиця свого батька, заплакав по нім і поцілував його.
  • 2. І заповів Йосиф своїм рабам погребникам забальсамувати свого батька, і забальсамували погребники Ізраїля.
  • 3. І сповнилося йому сорок днів, бо так налічують дні бальсамування. І оплакали його Єгиптяни сімдесять днів.
  • 4. Коли ж минули дні оплакування, заговорив Йосив до вельмож Фараона, кажучи: Якщо я знайшов ласку перед вами, заговоріть у вуха Фараона, кажучи:
  • 5. Мій батько закляв мене кажучи: У гробі який я собі викопав в ханаанській землі, там мене поховаєш. Тепер, отже, пішовши, поховаю мого батька і повернуся.
  • 6. І сказав Фараон: Іди, поховай твого батька, так як тебе закляв.
  • 7. І пішов Йосиф поховати свого батька, і пішли з ним всі раби Фараона і старшини його дому і всі старшини єгипетскої землі,
  • 8. і ввесь дім Йосифа і його брати і ввесь дім його батька, і кревних і овець і волів залишили в землі Ґесем.
  • 9. І пішли з ним і колісниці і коні, і був дуже великий табір.
  • 10. І прийшли до току Атада, що є за Йорданом, і оплакали його великим і дуже сильним голосінням. І вчинив голосіня свому батькові сім днів.
  • 11. І побачили мешканці ханаанської землі голосіння на току Атада і сказали: Це велике голосіння для єгиптян. Через це названо імя місця: Голосіння Єгипту, що є за Йорданом.
  • 12. І йому зробили його сини так як він їм заповів, і там його поховали.
  • 13. І його взяли його сини до ханаанської землі і поховали його в подвійній печері, яку вкупив Авраам на посілість гробу, печеру в Ефрона Хеттея напроти Мамврії.
  • 14. І повернувся Йосиф до Єгипту, сам і його брати і ті, що пішли поховати його батька.
  • 15. Побачивши ж брати Йосифа, що їх батько помер, сказали: Щоб часом не згадав Йосиф наше зло, і віддачею не віддав нам все зло, яке виказали ми йому.
  • 16. І прийшовши до Йосифа, сказали: Твій батько закляв перед своєю смертю, кажучи:
  • 17. Так скажіть Йосифу: Відпусти їм несправедливість і їхній гріх, бо виказали тобі зло. І тепер прости несправедливість божих рабів твого батька. І заплакав Йосиф, як вони говорили до нього.
  • 18. І прийшовши до нього, сказали: Ось Ми твої раби.
  • 19. І сказав їм Йосиф: Не бійтеся, бо я є божим.
  • 20. Ви змовилися проти мене на зло, Бог же рішив про мене на добро, щоб лиш сталося так як сьогодні, щоб прокормити численний нарід.
  • 21. І сказав їм: Не бійтеся, я прогодую вас і ваші доми. І потішив їх, і заговорив їм до серця.
  • 22. І поселився Йосиф в Єгипті, він і його брати і ввесь дім його батька. І пожив Йосиф сто десять літ.
  • 23. І побачив Йосиф Ефраїмових дітей аж до третього покоління, і сини Махіра сина Манассії народилися при бедрах Йосифа.
  • 24. І сказав Йосиф своїм братам, кажучи: Я вмираю; відвідинами ж відвідає вас Бог і виведе вас із цієї землі до землі, яку Бог обіцяв нашим батькам Авраамові і Ісаакові і Якову.
  • 25. І закляв Йосиф синів Ізраїля, кажучи: У відвідинах, якими вас Бог відвідає, винесете і мої кості з вами звідси.