- 1. І Йосиф, припавши до лиця свого батька, заплакав по нім і поцілував його.
- 2. І заповів Йосиф своїм рабам погребникам забальсамувати свого батька, і забальсамували погребники Ізраїля.
- 3. І сповнилося йому сорок днів, бо так налічують дні бальсамування. І оплакали його Єгиптяни сімдесять днів.
- 4. Коли ж минули дні оплакування, заговорив Йосив до вельмож Фараона, кажучи: Якщо я знайшов ласку перед вами, заговоріть у вуха Фараона, кажучи:
- 5. Мій батько закляв мене кажучи: У гробі який я собі викопав в ханаанській землі, там мене поховаєш. Тепер, отже, пішовши, поховаю мого батька і повернуся.
- 6. І сказав Фараон: Іди, поховай твого батька, так як тебе закляв.
- 7. І пішов Йосиф поховати свого батька, і пішли з ним всі раби Фараона і старшини його дому і всі старшини єгипетскої землі,
- 8. і ввесь дім Йосифа і його брати і ввесь дім його батька, і кревних і овець і волів залишили в землі Ґесем.
- 9. І пішли з ним і колісниці і коні, і був дуже великий табір.
- 10. І прийшли до току Атада, що є за Йорданом, і оплакали його великим і дуже сильним голосінням. І вчинив голосіня свому батькові сім днів.
- 11. І побачили мешканці ханаанської землі голосіння на току Атада і сказали: Це велике голосіння для єгиптян. Через це названо імя місця: Голосіння Єгипту, що є за Йорданом.
- 12. І йому зробили його сини так як він їм заповів, і там його поховали.
- 13. І його взяли його сини до ханаанської землі і поховали його в подвійній печері, яку вкупив Авраам на посілість гробу, печеру в Ефрона Хеттея напроти Мамврії.
- 14. І повернувся Йосиф до Єгипту, сам і його брати і ті, що пішли поховати його батька.
- 15. Побачивши ж брати Йосифа, що їх батько помер, сказали: Щоб часом не згадав Йосиф наше зло, і віддачею не віддав нам все зло, яке виказали ми йому.
- 16. І прийшовши до Йосифа, сказали: Твій батько закляв перед своєю смертю, кажучи:
- 17. Так скажіть Йосифу: Відпусти їм несправедливість і їхній гріх, бо виказали тобі зло. І тепер прости несправедливість божих рабів твого батька. І заплакав Йосиф, як вони говорили до нього.
- 18. І прийшовши до нього, сказали: Ось Ми твої раби.
- 19. І сказав їм Йосиф: Не бійтеся, бо я є божим.
- 20. Ви змовилися проти мене на зло, Бог же рішив про мене на добро, щоб лиш сталося так як сьогодні, щоб прокормити численний нарід.
- 21. І сказав їм: Не бійтеся, я прогодую вас і ваші доми. І потішив їх, і заговорив їм до серця.
- 22. І поселився Йосиф в Єгипті, він і його брати і ввесь дім його батька. І пожив Йосиф сто десять літ.
- 23. І побачив Йосиф Ефраїмових дітей аж до третього покоління, і сини Махіра сина Манассії народилися при бедрах Йосифа.
- 24. І сказав Йосиф своїм братам, кажучи: Я вмираю; відвідинами ж відвідає вас Бог і виведе вас із цієї землі до землі, яку Бог обіцяв нашим батькам Авраамові і Ісаакові і Якову.
- 25. І закляв Йосиф синів Ізраїля, кажучи: У відвідинах, якими вас Бог відвідає, винесете і мої кості з вами звідси.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Старий Завіт > Буття > Глава 50