Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Старий Завіт > Буття > Глава 31

Глава 31

1. Почув же Яків слова синів Лавана, що говорили: Яків забрав все, що (було) нашого батька, і з того, що (було) нашого батька, зробив усю цю славу.
2. І побачив Яків лице Лавана, і ось не було до нього як вчера і третого дня.
3. Сказав же Господь до Якова: Повернися до землі твого батька і до твого роду, і буду з тобою.
4. Виславши ж Яків, покликав Лію і Рахиль на рівнину де (були) отари,
5. і сказав їм: Бачу я лице вашого батька, що не є до мене як учора і третого дня. Бог же мого батька був зі мною.
6. І ви ж знаєте, що всією моєю силою я послужив вашому батькові.
7. А ваш батько обманув мене, перемінив і мою зарплату десяти овець, і не дав йому Бог мені вчинити зло.
8. Коли так сказав: Пасасте буде твоя зарплата, і родяться всі вівці пасасті; коли ж сказав: Біле буде твоєю зарплатою, і родяться всі вівці білі.
9. І Бог відібрав всю скотину вашого батька і дав їх мені.
10. І сталося, коли вівці парувалися, і я побачив їх в сні моїми очима, і ось козли і барани крапчасті і пасасті і крапчасто переполасі скакали на овець і кіз.
11. І сказав мені Божий ангел у сні: Якове; я ж сказав: Що є?
12. І сказав: Поглянь твоїми очима, і подивись на козлів і баранів крапчастих і пасастих і крапчасто переполасих, що скачуть на овець і кіз. Бо я побачив те, що тобі робить Лаван.
13. Я є Бог, що зявився тобі в божому місці, де ти мені там помазав стовп і помолився там мені молитвою. Нині, отже, встань і вийди з цієї землі, і йди до землі твого народження, і буду з тобою.
14. І відповівши, Рахиль і Лія сказали йому: Немає нам більше часті чи насліддя в хаті нашого батька.
15. Чи не як чужинки вважалися ми ним? Бо продав нас і зїв як страву наші гроші.
16. Усе багатство і славу, яку забрав Бог у нашого батька, буде нам і нашим дітям. Тепер, отже, що сказав тобі Бог, чини.
17. Вставши ж, Яків взяв своїх жінок і своїх дітей на верблюдів,
18. і забрав ввесь свій маєток і ввесь свій посуд, що придбав у Месопотамії, і все своє, щоб відійти до свого батька Ісаака до Ханаанської землі.
19. Лаван же пішов стригти своїх овець. Вкрала же Рахиль ідоли свого батька.
20. Скрив же Яків Лаванові сирійцеві, щоб не сповістити йому, що відходить,
21. і він відійшов і все, що його, і перейшов ріку, і пішов до гори Галаад.
22. Сповіщено же Лавану сирійцеві третого дня, що втік Яків,
23. і взявши всіх своїх братів з собою, гнався слідом за його дорогою сім днів, і наздігнав його в горі Галаад.
24. Прийшов же Бог вночі у сні до Лавана сирійця і сказав йому: Вважай на себе, щоб часом не сказав ти Якову злого.
25. І наздігнав Лаван Якова. Яків же поставив своє шатро на горі. Лаван же розставив своїх братів в горі Галаад.
26. Сказав же Лаван Якову: Що ти зробив? Чому ти скрито втік, і обікрав мене, і забрав моїх дочок, як полонених мечем?
27. І якщо б ти мені звістив, відіслав би я тебе з радістю і з музиками, тимпанами і гітарами.
28. Чи не вдостоївся я поцілувати моїх дітей і дочок. Тепер же безглуздо вчинив ти.
29. І тепер моя рука має силу зло тобі вчинити. Але Бог твого батька вчера сказав мені кажучи: Стережися, щоб часом не сказав ти Якову злого.
30. Тепер отже іди. Бо думкою ти задумав відійти до дому свого батька. Чому викрав ти моїх богів?
31. Відповівши ж, Яків сказав Лаванові: Бо я сказав: Щоб часом не відібрав ти твоїх дочок від мене і все, що в мене.
32. Пізнавай, що твого є у мене, і візьми. І не впізнав у нього нічого. І сказав Яків: В кого лиш знайдеш твоїх божків, не житиме перед нашими братами. Не знав же Яків, що його жінка Рахиль їх викрала.
33. Увійшовши ж Лаван до хати Лії, пошукав і не знайшов. І вийшовши з хати Лії, шукав і в домі Якова і в домі двох рабинь, і не знайшов. Ввійшов же і до хати Рахилі.
34. Рахиль же взяла ідоли і поклала їх до верблюджого сідла і сіла на них.
35. І сказала свому батькові: Не бери за зле пане, не можу встати перед тобою, бо у мене є за звичаєм жінок. Пошукав же Лаван по всій хаті і не знайшов ідолів.
36. Розгнівався же Яків і сварив на Лавана. Відповівши ж, Яків сказав Лаванові: Яка моя несправедливість і який мій гріх, що ти за мною гнався,
37. і що перешукав ти ввесь мій посуд? Що знайшов ти з усього посуду мого дому? Поклади тут перед твоїми братами і моїми братами, і хай розсудять між обома нами.
38. Це мені двадцять літ, що я є з тобою. Твої вівці і твої кози не були без ягнят. Баранів твоїх овець я не зїв;
39. вбитого звірем я тобі не приніс, я відшкодував сам вкрадене вдень і вкрадене вночі.
40. В день я був палений спекою і морозом вночі, і сон відійшов від моїх очей.
41. Цих мені двадцять літ, які я був у твоїм домі, я працював для тебе чотирнадцять літ за двох твоїх дочок, і шість літ за твоїх овець, і змінив ти мою зарплату десятьох ягниць.
42. Якщо б не Бог мого батька Авраама був у мене і страх Ісаака, нині ж порожним відіслав би ти мене. Моє приниження і труд моїх рук побачив Бог, і оскаржив тебе вчора.
43. Відповівши ж Лаван сказав Якову: Дочки, мої дочки, і сини мої сини, і скотина моя скотина, і все, що ти бачиш, є моїм і моїх дочок. Що сьогодні зроблю їм, чи їхнім дітям, яких породили?
44. Тепер, отже, ходи завіщаймо завіт, я і ти, і буде свідком між мною і тобою. Сказав же йому: Ось немає з нами нікого, хай бачить Бог, свідок між мною і тобою.
45. Взявши ж камінь Яків поставив його як стовп.
46. Сказав же Яків своїм братам: Зберіть каміння. І зібрали каміння і зробили могилу, і поїли і попили там на могилі. І сказав йому Лаван: Ця могила сьогодні свідчить між мною і тобою.
47. І назвав її Лаван Могила свідчення, Яків же її назвав: Могила свідок.
48. Сказав же Лаван Якову: Ось ця могила і стовп, який я поклав між мною і тобою, свідчить ця могила, і свідчить цей стовп. Задля цього названо її імя: Могила свідчить,
49. і Бачення, бо сказав: Хай бачить Бог між мною і тобою, бо розійшлися один від одного.
50. Якщо упокориш моїх дочок, якщо візьмеш жінок над моїми дочками, гляди, немає нікого з нами.
52. Бо якщо і я не перейду до тебе, ані ти не перейдеш до мене поза цю могилу і цей стовп на зло,
53. Бог Авраама і Бог Нахора судить між нами.
54. І поклявся Яків за страхом свого батька Ісаака. І приніс Яків жертву на горі, і закликав своїх братів, і їли і пили і спали на горі.
55. Вставши ж, Лаван вранці поцілував своїх синів і своїх дочок, і поблагословив їх, і повернувшись, Лаван пішов до свого місця.