- 1. Промовив Господь до Мойсея:
- 2. “Скажи Єлеазарові, синові Арона священика, щоб вигребав з пожарища кадильниці та геть струсив з них жар, вони бо посвячені.
- 3. З кадильниць отих людей, що проти самих себе згрішили, нехай зроблять тонко ковані бляшки на покриття жертовника, бо їх принесено до Господа, і вони стали святими; будуть вони знаком для синів Ізраїля.”
- 4. Узяв Єлеазар священик мідяні кадильниці, що їх були принесли ті, які згоріли, та й посплощував їх на покриття жертовника,
- 5. на спомин синам Ізраїля, щоб ніхто чужий, хто не з потомства Арона, не приступав кадити перед Господом і щоб і з ним не сталось, як із Корахом та його прибічниками, - як ото Господь йому був заповідав через Мойсея.
- 6. Другого дня вся громада синів Ізраїля стала нарікати на Мойсея та Арона, кажучи: “Погубили ви люд Господній.”
- 7. І коли громада збиралася проти Мойсея та Арона, вони звернулись до намету зборів, і ось хмара вкрила його, й з'явилася слава Господня. 8. Мойсей та Арон підступили до намету зборів.
- 9. Промовив Господь до Мойсея:
- 10. “Відійдіть від цієї громади, я погублю їх в одну мить!” І впали вони обличчям до землі.
- 11. Мовив Мойсей до Арона: “Візьми кадильницю та поклади до неї з жертовника жару й насип ладану, і йди чимдуж у громаду та відправ за них покуту, бо спалахнув гнів Господній, і почався мор.”
- 12. Узяв Арон, як сказав Мойсей, кадильницю та й метнувсь у громаду, але мор уже почався між людьми. Насипав він ладану та й заходився справляти покуту за людей.
- 13. Стояв він між мертвими й живими, і мор припинився.
- 14. Померло ж від мору 14 700, крім тих, які померли з-за Кораха.
- 15. І повернувсь Арон до Мойсея, до входу в намет зборів, коли мор припинився.
- 16. Господь промовив до Мойсея:
- 17. “Скажи синам Ізраїля і візьми від них по палиці, від кожного покоління, від князя кожного покоління, дванадцять палиць. І на палиці кожного напишеш його ім'я.
- 18. Ім'я ж Арона напиши на палиці Леві; одна бо лише буде палиця для голови покоління їхніх батьківських домів.
- 19. Потім покладеш їх у наметі зборів, перед свідоцтвом, де я звичайно зустрічаюся з тобою.
- 20. І станеться так, що палиця того, кого я вибрав, процвіте; і таким робом я втихомирю навколо мене шемрання синів Ізраїля, що нарікають на вас.”
- 21. Сказав це Мойсей синам Ізраїля, і подали йому всі їхні князі по палиці від кожного князя, за батьківськими домами їхніми, 12 палиць; і палиця Арона була між їхніми палицями.
- 22. І поклав Мойсей палиці перед Господом у наметі свідоцтва.
- 23. Другого дня ввійшов Мойсей у намет свідоцтва, аж ось розквітла палиця Арона, з дому Леві: пустила бруньки, зацвіла квітками й вродила стиглі миґдалі.
- 24. Виніс Мойсей усі палиці з-перед обличчя Господнього до всіх синів Ізраїля, і побачили вони, і кожен узяв свою палицю.
- 25. Господь сказав до Мойсея: “Принеси назад Аронову палицю до кивоту завіта, щоб зберегти її як осторогу й ознаку проти синів ворохобних, і нехай припиняться їхні нарікання на мене, щоб не вимерли вони.”
- 26. І Мойсей зробив так, як заповідав йому Господь, - так і вчинив він.
- 27. Сини ж Ізраїля промовили до Мойсея: “Глянь лишень, пропадаємо ми, гинемо, всі ми гинемо!
- 28. Хто тільки наблизиться до храмини Господньої, зараз умирає. Чи то ж усім нам загинути дощенту?”
1.И сказал Господь Моисею, говоря:2.скажи сынам Израилевым и возьми у них по жезлу от колена,
от всех начальников их по коленам, двенадцать жезлов,
и каждого имя напиши на жезле его;3.имя Аарона напиши на жезле Левиином,
ибо один жезл от начальника колена их [должны они дать];4.и положи их в скинии собрания,
пред ковчегом откровения, где являюсь Я вам;5.и кого Я изберу, того жезл расцветет;
и так Я успокою ропот сынов Израилевых,
которым они ропщут на вас.6.И сказал Моисей сынам Израилевым,
и дали ему все начальники их, от каждого начальника по жезлу,
по коленам их двенадцать жезлов,
и жезл Ааронов был среди жезлов их.7.И положил Моисей жезлы пред лицем Господа в скинии откровения.8.На другой день вошел Моисей [и Аарон] в скинию откровения,
и вот, жезл Ааронов, от дома Левиина, расцвел,
пустил почки, дал цвет и принес миндали.9.И вынес Моисей все жезлы
от лица Господня ко всем сынам Израилевым.
И увидели они это и взяли каждый свой жезл.10.И сказал Господь Моисею: положи опять жезл Ааронов
пред ковчегом откровения на сохранение,
в знамение для непокорных,
чтобы прекратился ропот их на Меня, и они не умирали.11.Моисей сделал это;
как повелел ему Господь, так он и сделал.12.И сказали сыны Израилевы Моисею:
вот, мы умираем, погибаем, все погибаем!13.всякий, приближающийся к скинии Господней, умирает:
не придется ли всем нам умереть?
от всех начальников их по коленам, двенадцать жезлов,
и каждого имя напиши на жезле его;3.имя Аарона напиши на жезле Левиином,
ибо один жезл от начальника колена их [должны они дать];4.и положи их в скинии собрания,
пред ковчегом откровения, где являюсь Я вам;5.и кого Я изберу, того жезл расцветет;
и так Я успокою ропот сынов Израилевых,
которым они ропщут на вас.6.И сказал Моисей сынам Израилевым,
и дали ему все начальники их, от каждого начальника по жезлу,
по коленам их двенадцать жезлов,
и жезл Ааронов был среди жезлов их.7.И положил Моисей жезлы пред лицем Господа в скинии откровения.8.На другой день вошел Моисей [и Аарон] в скинию откровения,
и вот, жезл Ааронов, от дома Левиина, расцвел,
пустил почки, дал цвет и принес миндали.9.И вынес Моисей все жезлы
от лица Господня ко всем сынам Израилевым.
И увидели они это и взяли каждый свой жезл.10.И сказал Господь Моисею: положи опять жезл Ааронов
пред ковчегом откровения на сохранение,
в знамение для непокорных,
чтобы прекратился ропот их на Меня, и они не умирали.11.Моисей сделал это;
как повелел ему Господь, так он и сделал.12.И сказали сыны Израилевы Моисею:
вот, мы умираем, погибаем, все погибаем!13.всякий, приближающийся к скинии Господней, умирает:
не придется ли всем нам умереть?
