- 1. Заговорив Білдад із Шуаху та й мовив:
- 2. «Доки ж таке говоритимеш, | і слова твоїх уст будуть, неначе буревій?
- 3. Чи то ж Бог перекручує право, | і Всемогутній кривить справедливість?
- 4. Коли діти твої згрішили проти нього, | то він і видав їх у руки їхніх переступів.
- 5. Ти ж, якіцо будеш шукати Бога, | як Всемогутнього будеш благати,
- 6. як будеш чистий, правий, | то він тепер напевне дбатиме про тебе | й обновить тобі домівку правди.
- 7. І твоє перше щастя буде маленьким, | та сильно забуяє те, що прийде.
- 8. Спитай лишень у давніх поколінь, | уважай на досвід предків,
- 9. бо ми, вчорашні, не знаємо нічого, | тінь на землі - дні наші.
- 10. Вони навчать тебе і тобі скажуть, | візьмуть науку зо свого серця.
- 11. Хіба росте тростина без мочару? | Чи очерет буяє на безвідді?
- 12. Ще в повному цвіту він, ще не стятий, | а вже раніш, ніж інша трава, в'яне.
- 13. Отака доля всіх, що забувають Бога, | надія ж нечестивого пропаща.
- 14. Його надія - нитка, | а певність - павутиння.
- 15. Обіпреться об дім свій, та цей не встоїться; | ухопиться за нього, -не вдержиться.
- 16. Він повний сил на сонці, | його галуззя поза сад сягає;
- 17. поміж каміння вплітається його коріння | і врізується в саме серце скелі.
- 18. Та коли вирвуть його з його місця, | воно зрікається його: "Я тебе не знаю!"
- 19. Тож так гниє він на дорозі, | коли з землі вже інші виростають.
- 20. О ні! Безвинного Бог не відштовхує, | ані злочинцеві руки не простягає.
- 21. Він ще наповнить уста твої сміхом, | уста твої веселим окликом.
- 22. І ворогів твоїх стид укриє, | і намет нечестивих зникне.»
Ничего нет для сопоставления.
