- 1. І повів Іов далі свою мову і сказав:
- 2. «О, коли б я був такий, як за місяців колишніх, | як за тих днів, коли Бог мене хоронив був,
- 3. коли над головою в мене сяяв його світич, | коли при його світлі я ходив у пітьмі!
- 4. Такий, як за днів осени моєї, | коли Бог вітав над моїм наметом,
- 5. коли Всевишній був іще зо мною | і круг мене були мої діти;
- 6. коли у молоці купались мої ноги, | і скеля точила потоками олію!
- 7. Як я, було, виходив до брами в місті, | встановлював мій ослін на майдані,
- 8. хлопці, зобачивши мене, ніяковіли, | старі ж уставали - і залишалися стояти.
- 9. Вельможі стримувались від розмови, | на уста клали собі руку.
- 10. І голос старшин тихнув, | язик їхній прилипав до піднебіння.
- 11. Вухо, що мене чуло, мене хвалило; | око, що мене бачило, свідчило про мене.
- 12. Я бо рятував убогого, що кликав, | і сироту, й того, кому ніхто не допомагає.
- 13. Хто гинув, того благословення сходило на мене, | і серцю вдовиці я давав відраду.
- 14. Я одягавсь у справедливість, і вона вдягалась у мене; | право моє було, мов мантія і корона.
- 15. Я був сліпому оком, | кульгавому я був ногами!
- 16. Я батьком був для вбогих, | я розглядав невідомого справу.
- 17. Я торощив щелепи злому, | з зубів у нього виривав здобич.
- 18. Я думав собі: Умру старим! | Днів моїх, як піску, буде багато.
- 19. Мій корінь буде при воді відкритий, | роса у мене на галуззі заночує.
- 20. Слава моя завжди буде відновлятись, | лук мій зміцніє в руці у мене.
- 21. Вони мене слухали уважно | -замовкали, коли я їм радив.
- 22. По моїй мові не говорили більше, | - крапля по краплі спадало на них моє слово.
- 23. Вони, мов на дощ, на мене чекали, | і розтуляли рот свій, мов на дощ пізній.
- 24. Усміхнусь, було, до них, коли вони зневіряться, | - веселости з мого обличчя не проганяли.
- 25. Я призначав дорогу їм, я був їм головою. | Я жив, неначе цар при війську; | куди б я їх тільки вів, - ішли за мною.»
Ничего нет для сопоставления.
