Глава 4

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42
  • 1. Почавши ж Еліфас Теманітський каже:
  • 2. Чи не багато разів говорили до тебе в труднощах? А хто стерпить силу твоїх слів?
  • 3. Бо якщо ти повчив багатьох і потішив руки слабкого
  • 4. і підняв ти словами слабких і ти подав сміливість слабким колінам,
  • 5. а тепер на тебе прийшов біль і доторкнувся до тебе, ти ж застановився.
  • 6. Чи не радше з безумності є твій страх і твоя надія і невинність твоєї дороги?
  • 7. Отже, згадай хто чистий з тих, що згунули, чи коли праведні згинули з коренем.
  • 8. Так як я побачив, тих, що орять неплідні місця, вони ж, засіваючи їх, пожнуть собі болі.
  • 9. Загинуть від господнього приказу, а від духа його гніву пропадуть.
  • 10. Погашено силу лева, голос левиці, хвалькуватість зміїв.
  • 11. Мурашка-лев згинув томущо не має поживи, левенята ж левів покинули один одного.
  • 12. А якщо було в твоїх словах якесь правдиве слово, нічого ж з цього зла не стрінуло б тебе. Як не прийме моє ухо від Нього надзвичайні речі?
  • 13. А наче страх і нічний звук, що наганяє страх на людей,
  • 14. мене ж зустрів жах і тремтіння і дуже потряс мої кості.
  • 15. І дух прийшов до мого лиця, а моє волосся і тіло жахнулися.
  • 16. Я встав, і не взнав. Я подивився, і не було образу перед моїми очима, але лиш дух і я чув голос.
  • 17. Що ж бо? Чи смертна людина буде чистою перед Господом, чи людина невинна за свої діла?
  • 18. Якщо Він не вірить своїм слугам, а впізнав якесь вивихнення в своїх ангелах,
  • 19. тих же, що живуть в глиняних помешканнях, з яких і ми самі є з тієї глини, побив їх як мотиля.
  • 20. І від ранку до вечора білше (їх) немає, томущо вони не можуть собі помогти, вони згинули.
  • 21. Бо Він подув на них і вони всохли, згинули, томущо вони не мали мудрости.