- 1. Почавши ж, Йов каже:
- 2. Коби бо хтось поставив на вагу мою лють, а мої болі взяв би разом на мірило,
- 3. і були б тяжчі від піску, що при березі. Але, як здається, мої слова погані.
- 4. Бо в моїм тілі є господні стріли, яких лють випиває мою кров. Коли почну говорити, колять мене.
- 5. Що ж бо? Чи без причини закричить дикий осел, але чи не тому, що шукає їжі? Чи ж і бик зареве голосом при яслах, коли має їжу?
- 6. Чи їстиметься хліб без соли? Чи ж і є смак в пустих словах?
- 7. Бо моя душа не може спинитися. Бо я вважаю за огидну свою їжу, наче запах лева.
- 8. Бо коли б дано мені, і прийшло моє прохання, і мою надію дав би Господь.
- 9. Господь, почавши, хай зранить мене, до кінця ж мене не вигубить.
- 10. Хай буде ж для мене гробницею місто, в якому на мурах я скакав на ньому, не перестану. Бо я не переступив святих слів мого Бога.
- 11. Яка бо моя сила, що я терплю? Чи який мій час, що держиться моя душа?
- 12. Чи моя сила - сила каміння? Чи моє тіло мідяне?
- 13. Чи не на Нього я поклав надію? Поміч же від мене віддалилася.
- 14. Відкинуло мене милосердя, а господня поміч знехтувала мною.
- 15. Не поглянули на мене мої близькі. Наче потік, що відходить, чи наче хвиля пройшли повз мене.
- 16. Ті, що мене шанували, тепер напали на мене наче сніг, чи суцільний лід.
- 17. Так як коли настала горяч, розтопились і не відомо чим було,
- 18. так і я оставлений всіма, згинув я і став бездомним.
- 19. Гляньте на дороги теманців, ви, що оточнюєте дороги Сабонців.
- 20. І стидові підпадуть ті, що надіються на міста і маєтки.
- 21. Отже і ви ж надійшли на мене без милосердя, наче перестрашилися, бачачи мою рану.
- 22. Що ж бо? Чи я щось у вас попросив, чи потребую вашої сили,
- 23. щоб спастися від ворогів, чи спастися з руки володарів?
- 24. Повчіть мене, я ж мовчатиму. Якщо я в чомусь заблукав, скажіть мені.
- 25. Але як видно, погані слова праведника, бо не у вас прошу сили.
- 26. Ані ваше оскарження не спинить мої слова, бо ані не сприйму мову ваших слів.
- 27. Бо ви лише нападаєте на сироту, наскакуєте на вашого друга.
- 28. Тепер же поглянувши на ваші лиця, не скажу неправди.
- 29. Сидіть же і хай не буде неправедности, і знову підіть з праведним.
- 30. Бо немає неправди на моїм язику. Чи моє горло не розсуджує розумне?
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Старий Завіт > Йов > Глава 6
