- 1. Почавши ж Йов говорить:
- 2. По правді знаю, що так є. Бо як смертна людина буде праведною перед Господом?
- 3. Бо якщо бажає судити його, Він його не слухатиме, щоб не відказав на одне його слово з тисячі.
- 4. Бо Він є мудрий умом, сильний і великий. Хто твердо ставши перед Ним остався?
- 5. Він старими робить гори і вони не знають, Він перекидає їх гнівом.
- 6. Він трясе піднебесну від основ, її стовпи зрушуються.
- 7. Він говорить сонцеві і не сходить, а звізди запечатує.
- 8. Він сам розтягнув небо і ходить по морі, як по землі.
- 9. Він, що творить Плеяду і Есперу і Арктура і кімнати півдня.
- 10. Він, що чинить велике і недослідиме, славне ж і надзвичайне, якому немає числа.
- 11. Якщо перейде мене, не побачу. І якщо мине мене, я зовсім не пізнав.
- 12. Якщо Він змінить, хто відверне? Чи хто Йому скаже: Що Ти вчинив?
- 13. Бо Він відвернув гнів, зігнулися під ним кити, що під небом.
- 14. Чи ж мене вислухає, чи розсудить мої слова?
- 15. Бо хоч я є праведний не вислухає мене, благатиму його суду.
- 16. Якщо ж закличу, і почує, не вірю, що Він мене вислухав.
- 17. Чи не знищить мене темрявою? Численні ж мені зродив побиття даром.
- 18. Бо не дає мені віддихнути, наповнив же мене гіркотою.
- 19. Бо ж Він силою кріпкий. Хто, отже, спротивиться його судові?
- 20. Бо якщо я буду праведний, мої уста будуть безбожні. Якщо ж буду непорочним, буду поганим.
- 21. Бо якщо я зробив безбожне, не взнав я душею, але забирається моє життя.
- 22. Тому я сказав: Великого і сильного нищить гнів,
- 23. бо погані смертю безбожною (вмирають), але праведні висміваються.
- 24. Бо вони передані в руки безбожних. Лиця судів її покриває. Якщо ж не Сам Він, хто це?
- 25. Життя ж моє легше від бігуна. Відбігли і не побачили.
- 26. І чи є слід дороги корабля, чи орла, що ширяє, що шукає їжу?
- 27. Бо якщо скажу, забуду говорити, схилившись лицем, стогнатиму.
- 28. Трясуся всіма членами тіла, бо знаю що не оставиш мене невинним.
- 29. Якщо ж я є безбожним, чому я не помер?
- 30. Бо хоч би я помився снігом і очистився чистими руками,
- 31. надмірно Ти мене замочив в нечистоті, огидною стала ж мені одіж.
- 32. Бо Ти не є чоловіком, так як я, якому протиставитимуся, щоб ми разом прийшли на суд.
- 33. Коби нам був посередник і оскаржувач і той, що вислухує між обома.
- 34. Хай забере від мене палицю, а його страх хай мене не жахає,
- 35. і не боятимуся, але промовлю. Бо я такого не свідомий.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Старий Завіт > Йов > Глава 9