- 1. Підібравши ж Йов говорить:
- 2. Послухайте, послухайте моїх слів, щоб мені не була від вас ця потіха.
- 3. Проклинайте мене, я ж говоритиму, тоді не висміватимете мене.
- 4. Бо що ж? Чи моє оскарження людини? Чи за щось я не злощуся?
- 5. Дивлячись на мене, дивуєтеся, поклавши руки на щоку.
- 6. Бо якщо згадаю, турбуюся, а болі охопили моє тіло.
- 7. Чому безбожні живуть, а й старіються в багацтві?
- 8. Їхнє насіння по душі, а їхні діти перед очима.
- 9. Їхнім домам щастить, страху ж ніде (немає), а бича від Господа на них немає.
- 10. Їхня корова не скинула теляти, спасенна ж їхня (скотина), що мала в лоні, і не поронила.
- 11. Остаються ж як вічні вівці, а їхні діти бавляться,
- 12. взявши псалтир і гусли, і веселяться голосом співу.
- 13. Закінчили ж в добрі їхнє життя, а заснули в спокою аду.
- 14. А він до Господа каже: Відступи від мене, не бажаю знати твоїх доріг.
- 15. Яка користь, як Йому послужимо? І яка вигода, як Його зустрінемо?
- 16. Бо в їхніх руках було добро, а діла безбожних Він не бачить.
- 17. Ні, але й світильник безбожних згасне, надійде ж на них знищення, а їхні болі прийдуть від гніву.
- 18. Вони ж будуть наче полова перед вітром, чи наче порох, якого підняла вітряна буря.
- 19. Хай синам не стане їхнього майна. Він йому віддасть і взнає.
- 20. Хай його очі побачать власне вбиття, а Господь хай його не спасе.
- 21. Бо яке його бажання з ним в його домі? І числа його місяців були розірвані.
- 22. Хіба Господь не є Той, що навчає розуму і вмілости? Він же судитиме убивців.
- 23. Цей згине в силі своєї простоти, будучи вповні в добрі, і як йому везе.
- 24. А його внутреності повні жиру, шпік же його розливається.
- 25. Той вмирає від гіркоти душі, бо не їсть нічого доброго.
- 26. Разом же сплять на землі, а гній їх покрив.
- 27. Як знаю я вас, що сміливо на мене нападаєте.
- 28. Бо скажете: Де є дім володаря? І де є покров безбожних шатер?
- 29. Запитаєте дорогу в проходячих, і не відчужите їхні знаки.
- 30. Бо поганому легко буде до дня знищення, до дня його гніву буде він відведений. Хто сповістить перед його лицем його дорогу? І він сам зробив, хто йому віддасть?
- 32. І він був відведений до гробів і чував на труні.
- 33. Солодкі йому були каміння потоку, і за ним відійде кожний чоловік, і безчисленні перед ним.
- 34. Як же мене даремно потішаєте? А від вас я не маю ніякого спочинку.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Старий Завіт > Йов > Глава 21
