Глава 24

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42
  • 1. Чому ж від Господа сховалися години,
  • 2. а безбожні з околиць переборщили, розграбивши стадо з пастирем?
  • 3. Підяремного відвели сиротою і взяли як заклад вола вдовиці.
  • 4. Звели слабких з дороги праведности, разом сховалися лагідні землі.
  • 5. Відійшли ж наче осли в полі через мене вийшовши на своє діло. Солодким є його хліб для малих.
  • 6. Перед часом пожали не своє поле. Слабкі ж обробили виноград безбожних безплатно і без їжі.
  • 7. Численних нагих поклали спати без одежі, а покриття їхньої душі забрали.
  • 8. Вони мокрі від крапель гір, томущо вони не мали схоронища вони обняли камінь.
  • 9. Вони забрали сироту від грудей, а впокорили того, що відпав.
  • 10. Нагих же неправедно заспали, а в голодуючих забрали шматок хліба.
  • 11. В тіснотах неправедно поклали засідку, а праведну дорогу не взнали.
  • 12. Вони викидали з міста і власних домів, а душа немовлят дуже застогнала, а Він чому над цими не наглядає?
  • 13. Вони, будучи на землі, і не взнали, дорогу ж праведности не пізнали, ані не пішли їхніми стежками.
  • 14. Пізнавши ж їхні діла, Він їх передав в темряву, і буде в ночі наче злодій.
  • 15. І око чужоложника стерегло темряву, кажучи: Не взнає мене око, і поклав покриття на лице.
  • 16. Він в темряві підкопав доми. В днях собі позначили, не пізнали світла.
  • 17. Бо ранок разом для них тінь смерті, бо (кожний) пізнає жахи тіні смерті.
  • 18. Він легкий на лиці води. Хай проклятою буде їхня часть на землі.
  • 19. Хай же їхні рослини появляться сухими на землі, бо вони розграбили снопи сиріт.
  • 20. Тоді згадано його гріх, він же став невидимим, так як туман роси. Хай вдасться ж йому те, що зробив, хай знищеним буде всякий неправедний, подібно до невилічимого дерева.
  • 21. Бо він не добре зробив неплідній і не помилував слабку жінку,
  • 22. а знищив слабких гнівом. Отже, вставши, не матиме віри про своє життя.
  • 23. Захворівши, хай не має надії виздоровіти, але хай впаде від недуги,
  • 24. бо його висота багатьом зло вчинила. Зівяв же наче мальва на спеці, чи наче колос, що сам відпав зі стебла.
  • 25. Якщо ж ні, хто є той, що каже, що я говорю неправду і поставить мої слова як ніщо?