Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі І. Хоменка > Старий Завіт > Числа > Глава 30

Глава 30

1. Мойсей повчав синів Ізраїля згідно з усім тим, що заповідав йому Господь.
2. Промовив Мойсей до голів у колінах синів Ізраїля: “Ось що заповідав Господь:
3. Коли чоловік склав обітницю Господеві, чи заприсягся клятвою накласти на себе якесь зобов'язання, то не можна йому ламати своє слово; мусить він виконати все, що висловив устами.
4. А коли жінка складе обітницю Господеві, а чи візьме на себе якесь зобов'язання в домі батька свого, за її дівування,
5. і батько, довідавшися про її обітницю чи зобов'язання, що вона взяла на себе, нічого їй не скаже, то всі її обітниці чинні й усі її зобов'язання, що їх узяла на себе, чинні.
6. Коли ж батько заборонить їй того дня, як довідається про її обітниці й зобов'язання, що їх узяла вона на себе, то вони не будуть чинні, й Господь простить їй, бо її батько заборонив їй.
7. Якже ж вона вийде заміж, мавши на собі обітниці або зв'язавши себе якимсь необережним словом,
8. і чоловік її, того дня, коли довідається про те, не скаже їй нічого, то її обітниці будуть чинні й зобов'язання, що взяла їх на себе, будуть чинні.
9. Коли ж її чоловік того дня, як довідається, заперечить їй, то тим він зробив обітницю, що на ній, нечинною, так само й необачне слово уст її, що ним була зобов'язалась, отож Господь простить їй.
10. Обітниця вдови або розлученої і все те, чим вона себе зобов'язала, буде чинною для неї.
11. Якже ж якась жінка склала обітницю або клятьбою взяла на себе якенебудь зобов'язання в господі у свого чоловіка,
12. і чоловік її, довідавшись про те, не каже їй нічого, не перечить, то всі її обітниці чинні й усі зобов'язання матимуть силу.
13. А коли чоловік зробить їх нечинними того дня, як довідається про них, то що б не вийшло з її уст, чи то обітниці, чи зобов'язання, які вона взяла на себе, - все те буде нечинне, бо нечинними зробив їх чоловік її, тож Господь простить їй.
14. Усяку обітницю й усяке заприсяжене зобов'язання вмертвляти себе чоловік може потвердити й може зробити нечинним.
15. Коли ж її чоловік з одного дня на другий не сказав їй нічого, то тим він згодився з усіма її обітницями або з усіма зобов'язаннями, що на ній; він затвердив їх, бо мовчав того дня, коли був про них довідався.
16. Якже ж, довідавшись про них, зробить їх нечинними пізніше, то понесе гріх за свою жінку.”
17. Це установи, що повелів Господь Мойсеєві, стосовні чоловіка та жінки, батька та дочки за її дівування в батьковій господі.

1.И пересказал Моисей сынам Израилевым
все, что повелел Господь Моисею.

2.И сказал Моисей начальникам колен сынов Израилевых,
говоря: вот что повелел Господь:

3.если кто даст обет Господу,
или поклянется клятвою, положив зарок на душу свою,
то он не должен нарушать слова своего,
но должен исполнить все, что вышло из уст его.

4.Если женщина даст обет Господу
и положит на себя зарок
в доме отца своего, в юности своей,

5.и услышит отец обет ее и зарок,
который она положила на душу свою,
и промолчит о том отец ее, то все обеты ее состоятся,
и всякий зарок ее, который она положила на душу свою,
состоится;

6.если же отец ее, услышав, запретит ей,
то все обеты ее и зароки,
которые она возложила на душу свою, не состоятся,
и Господь простит ей, потому что запретил ей отец ее.

7.Если она выйдет в замужество,
а на ней обет ее, или слово уст ее,
которым она связала себя,

8.и услышит муж ее и, услышав, промолчит: то обеты ее состоятся,
и зароки ее, которые она возложила на душу свою,
состоятся;

9.если же муж ее, услышав, запретит ей
и отвергнет обет ее, который на ней,
и слово уст ее, которым она связала себя,
[то они не состоятся, потому что запретил ей муж ее,]
и Господь простит ей.

10.Обет же вдовы и разведенной,
какой бы она ни возложила зарок на душу свою,
состоится.

11.Если жена в доме мужа своего дала обет,
или возложила зарок на душу свою с клятвою,

12.и муж ее слышал, и промолчал о том, и не запретил ей,
то все обеты ее состоятся,
и всякий зарок, который она возложила на душу свою,
состоится;

13.если же муж ее, услышав, отвергнул их,
то все вышедшие из уст ее
обеты ее и зароки души ее не состоятся:
муж ее уничтожил их, и Господь простит ей.

14.Всякий обет и всякий клятвенный зарок,
чтобы смирить душу,
муж ее может утвердить, и муж ее может отвергнуть;

15.если же муж ее молчал о том день за день,
то он тем утвердил все обеты ее
и все зароки ее, которые на ней, утвердил,
потому что он, услышав, молчал о том;

16.а если [муж] отвергнул их, после того как услышал,
то он взял на себя грех ее.

17.Вот уставы, которые Господь заповедал Моисею
об отношении между мужем и женою его,
между отцом и дочерью его в юности ее, в доме отца ее.