Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Старий Завіт > Йов > Глава 13

Глава 13

1. От же все це вбачало око моє, чуло ухо моє й затямило собі.
2. Скілько ви знаєте, знаю й я, бо я не пущий за вас.
3. Та я до Вседержителя рад би говорити, я з Богом бажав би розправляти.
4. Ви ж тілько льжу куєте; всї ви лїкарі безварті.
5. О, коли б ви мовчали! се була б ваша мудрість.
6. Слухайте ж мого осуду, й розважте відповідь із уст моїх:
7. Чи справдї належало вам задля Бога неправду сплїтати, й задля його льжу говорити?
8. Чи належало вам притворювятись перед ним і за Бога так змагатись?
9. А на добре ж воно вийде, коли він схоче вас вивідувати? Чи й його ви так само ошукаєте, як оманють чоловіка?
10. Грізно скарає він вас, хоч ви потайно й притворюєтесь.
11. Чи вже ж велич його не страхає вас, і страх перед ним не нападає на вас?
12. Упомини ваші, як попіл, покрепи ваші - покрепи глиняні.
13. Замовчіте передо мною, а я буду говорити, хоч би й що менї сталось.
14. Чого ж би менї торгати тїло моє зубами моїми, й до життя мого простягати руку мою?
15. Ось, він убиває мене, та я не перестану надїятись; я бажаю лиш оборонити поступки мої перед лицем його.
16. А се вже буде оправданнєм менї, бо ж підлестник чей же не явиться перед лицем у його!
17. Вислухайте ж уважно слово моє й ясуваннє моє ушима вашими:
18. Ось, я завів суд над справою: знаю, що вийду виправданим.
19. Хто зможе стати проти мене? Бо я борзо вмовкну й віддам дух.
20. Тілько двох речей не чини (Боже) зо мною, а тодї я не ховати мусь від обличчя у тебе:
21. Одверни від мене руку твою, й страх перед тобою нехай не потрясає мене.
22. Тодї зви, а буду відповідати, або я говорити му, а ти відказуй менї.
23. Скілько ж у мене сказ і гріхів? Покажи менї проступок мій і гріх мій!
24. За що ти скриваєш лице (ласку) твоє, й за ворога маєш мене собі?
25. Хочеш хиба стерти зірваний листочок, і за сухою соломинкою гнатись?
26. Пишеш бо засуд гіркий на мене й дописуєш менї гріхи з молодостї моєї;
27. Ноги мої в кайдани куєш, і всї стежки мої назираєш, і ходиш слїдом ніг моїх.
28. Я ж, мов глина, розпадаюсь, як одежа, що її міль переїла.