Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Старий Завіт > Йов > Глава 41

Глава 41

1. Марна се була б надїя, (його спіймати); тільки спогляне на тебе, так і помертвієш.
2. Нема такого відважного, хто б посьмів непокоїти його, (хиба тільки я, бо) хто може остоятись перед лицем моїм?
3. Хто менї що дав уперед, щоб я мав віддавати йому? все що є скрізь під небом, все воно моє!
4. Не замовчу й про члени його, про силу й красну будову його!
5. Хто зможе зняти верхню одежу з його, або хто наближиться до подвійних челюстий його?
6. Хто ворота в його в пелцї відчинив би? Круг зубів його - страх-трепет, кругом зубів його страх!
7. Крепкі щити (тїло) його - се красота: вони сковані до купи лускою, неначе печаткою твердою;
8. Одна до одної прилягає так тїсно, що не пройде й воздух проміж них;
9. Одна на другій лежить щільно, щеплені й не розлїплюються.
10. Чхне він - аж заблисне, а очі в його, мов війки в ранньої зорі;
11. З пельки в його виходять, неначе поломє, вискакують огняні искри.
12. З ніздер дим димить, як із кипячого горшка або казана.
13. Подихом він роздуває (мов) у кузнї вуголь, а з пащі в його виходить поломє.
14. Сила ж в його в шиї, а вперід його страх.
15. Все мясне в його тїлї, мов злите з собою твердо, (від нїчого) не дрогне.
16. Серце в його тверде, наче камінь, збите в купу, мов спід у жорнах.
17. Як метнеться він, невміраки в страсї, зомлївають із переляку.
18. Меч, що вдарить його, одскочить, не вдїє нїчо нї спис, нї стріли нї панцир.
19. Залїзо йому - солома, мідь - трюхле дерево.
20. Дочка (стріла) лука не оберне його до втечі, а каміннє з пращі - се йому полова.
21. Друк - у його бадиллє, а як свисне дарда, він осьміхнеться.
22. Каменюки під ним гострі, а він лежить на зуб'ї в грязї.
23. Глибиня кипить під ним, мов у казанї, а вода морська - неначе кипуче мастило.
24. За собою стежку сьвітлу (в водї) зоставляє; глибінь (від піни), як би посивіла.
25. Рівнї він на землї не має; він сотворений, щоби не боятись.
26. Згорда вниз на все високе він позирає; усїм гордим він гордує й над ним царює.