- 1. І вів Еліуй далїй свою річ і говорив:
- 2. Не вже ж видиться тобі се справедливим, що ти сказав: Я праведнїйший, анїж сам Бог?
- 3. Ти бо сказав: що за користь менї, й що прибуло б менї з того навперід, як і послї того, як би я согрішив?
- 4. Я відкажу й самому тобі й твоїм друзям з тобою:
- 5. Глянь лиш на небо й побач; глянь на хмари, що над тобою.
- 6. Як ти грішиш, що за шкоду йому причиняєш? і хоч би ти проступки твої незнати як збільшив, то що вдїєш ти йому?
- 7. Коли ти праведен, що ж даєш йому? або що він з руки в тебе візьме?
- 8. Безбожність твоя причинить шкоди тільки чоловікові, та й праведність твоя буде хосенна синові чоловічому.
- 9. Під силою угнїтаючих стогнуть угнетені й нарікають під рукою можних;
- 10. Та нїхто не говорить: Де Бог, мій сотворитель, що його й в ночі осьпівують?
- 11. Що більш, як зьвіррє земне, нас навчає, і більш, як птаство піднебесне, врозумляє?
- 12. Хоч і кричать, не відказує, задля гординї злих людей.
- 13. Але се неправда, будьто Бог не чує й Вседержитель не вглядає в те.
- 14. Хоч ти й сказав, що не бачиш його, та суд уже готовий у його, - жди його.
- 15. Але тепер, тим що гнїв Божий не навідав його, й він іще не спізнав його по всїй лютостї його,
- 16. Відчинив Йов легкодушно уста свої й розкидає нерозважно словами.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Старий Завіт > Йов > Глава 35