- 1. І відказав Йов і промовив:
- 2. Вислухайте ж уважно й мою річ, а се буде моя потїха від вас.
- 3. Потерпіть менї, а я буду говорити; а тодї вже, як виговорюсь, насьмівайтесь.
- 4. Чи то ж до чоловіка вимірена бесїда моя? та й як менї не впадати духом?
- 5. Гляньте на мене й вжахнїтесь, та затулїть пальцем уста ваші.
- 6. Я тілько спогадаю, а вже здрогаюсь, і страх обгортає тїло моє.
- 7. Чим воно дїєсь, що ледачі живуть, доживають старостї, та й силами здорові?
- 8. Дїти їх вкупі з ними перед лицем їх, та й внуки їх перед очима в їх.
- 9. Доми їх безпечні від страху, і нема бича Божого над ними.
- 10. Бик їх заплоднює й не знемогає, корова їх починає й не скидає.
- 11. Стадом випускають вони малечу свою, й дїти їх скачуть.
- 12. Висьпівують під бубон і цитру, та веселяться, граючи в сопілку;
- 13. Вони проводять днї свої в щастю, й в хвилцї (без муки) сходять у глибину (земну).
- 14. А між тим вони говорять Богу: йди геть від нас, не хочемо знати доріг (законів) твоїх!
- 15. Хто такий Вседержитель, щоб нам йому служити? Що з того за користь, до його молитись?
- 16. Бачиш, щастє їх не з їх рук. - Та рада безбожних нехай буде далека від мене!
- 17. Або може часто гасне у беззаконних сьвітич, і находить на них біда; чи часто дає він (Бог) на їх пай муки в гнїву свойму?
- 18. Вони ж повинні б бути, наче та солімка перед вітром, наче полова, гонена вихром!
- 19. (Скажеш:) Бог держить дїтям його нещастє його. - (Нї,) Нехай він відплатить йому самому, щоб він те знав.
- 20. Нехай би його таки очі побачили горе своє, й нехай би він самий пив із гнїву Вседержителя.
- 21. Бо й яка ж йому жура про дом свій після нього, як місяцїв його лїк закінчився?
- 22. Але чи ж то нам Бога вчити мудростї, коли він судить і тих, що горі (в небі)?
- 23. Один умірає в повнотї сил своїх, в повному спокої та мирі;
- 24. Нутро його повне товщі, а костї в його, неначе напоєні шпігом.
- 25. Другий же вмірає в гіркостї душі, не дознавши добра.
- 26. А таки вони вкупі лежати муть в землї, й черви покриють їх.
- 27. Знаю я, які в вас думки та хитрощі, що проти мене сплїтаєте.
- 28. Ви скажете: Де дом князя, а де шатро, що в йому жили проступники?
- 29. Хиба ж ви не питали в тих, що в дорозї бували, та й не знаєте їх постерігань?
- 30. Що в день біди лиходїй щаджен буває, а в день гнїву одводиться набік?
- 31. Хто ж поставить йому перед очі путь його, й хто відплатить йому за те, що він коїв?
- 32. Кладовище для його - глибокі гроби; за ним ійде товпа людей, а тим, що йдуть, провожаючи його, навперід його, нема й лїку.
- 33. Як же се хочете ви розважити мене пустим? В вашій розвазї одна тільки лож.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Старий Завіт > Йов > Глава 21
