- 1. Ітак, слухай, Йове, мови моєї і вважай на кожне слово моє!
- 2. Ось, я одверзаю уста мої, язик мій промовляє з гортанї моєї.
- 3. Слова мої з щирого серця, а уста мої возглаголють чисті думки.
- 4. Дух Божий создав мене, й Вседержитель надихав життєм.
- 5. Коли маєш снагу, - відказуй менї й стань проти мене.
- 6. Ось я, по твому бажанню, стаю замість Бога. Та й я утворений з глини;
- 7. Тим ти не маєш чого зворушуватись через мене, та й рука моя не буде важка про тебе.
- 8. Ти говорив в уші мої, й я чув голос слів:
- 9. Чист я, не маю гріха, провини в мене немає, анї неправди.
- 10. Він же найшов вину на мене й має мене за ворога свого;
- 11. Ноги мої в кайдани закував і всї стежки мої назирає.
- 12. От і неправ єси в тому, відказую я тобі, бо Бог висше людини.
- 13. Що тобі спорити з ним? та ж він не здає справи з нїякого дїла свого.
- 14. Бог скаже раз, а коли на те не вважають, ще й другий раз.
- 15. У снї, в нічному видиві, коли сон находить на людей, коли дрімаємо на ложі,
- 16. Тодї він відтулює в чоловіка ухо й втискає йому свою науку,
- 17. Щоб впинити чоловіка від якого наміру й від гординї заховати;
- 18. Щоб одвести душу його від пропастї, й життє його від убиття мечем.
- 19. Або наводиться він на розум хоробою на постелї своїй та тяжким болем у всїх костях своїх,
- 20. Так, що він одвертається від хлїба й душа його від улюбленої страви.
- 21. Тїло спадає на нім, так що його не видко, самі костї виставляються, що їх перш не було видно.
- 22. А душа його наближуєсь ід могилї, а життє його 'д смертї.
- 23. Добре, коли в кого є ангел-хранитель, один із тисячей, що вказують праву дорогу чоловікові, -
- 24. То Бог змилується над ним і скаже: Спаси його од могили; я знайшов, за що маю бути милосерним йому.
- 25. Тодї зробиться тїло його сьвіжійше, анїж у дитини, й вернеться він до молодощів.
- 26. Буде молитись він до Бога, й покаже йому ласку; засьвітить ясним лицем над ним, і верне йому його праведність.
- 27. І подивиться він на людей і скаже: грішив я й кривив правдою, та не відплачено менї.
- 28. Душу мою слобонив від загибелї й бачить вона сьвітло.
- 29. Двійчі й трійчі таке чинить Бог із чоловіком,
- 30. Щоб його життє спасти від ями й сьвітлом живих осияти.
- 31. Уважай же, Йове, слухай мене, мовчи й дай менї говорити.
- 32. А коли маєш що сказати, промов; я рад би, щоб ти оправдився;
- 33. А коли нї, так слухай мене, мовчи, а я навчу тебе мудростї.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Старий Завіт > Йов > Глава 33
