- 1. Хваліте Господа, взивайте його ім'я, звіщайте між народами його учинки.
- 2. Співайте йому, псалми йому співайте, розповідайте про всі його діла чудесні.
- 3. Хвалітеся його святим ім'ям, хай радується серце тих, що Господа шукають.
- 4. Шукайте Господа і його силу, Шукайте його обличчя завжди.
- 5. Згадайте його чуда, що він зробив був; дива його й вироки уст його.
- 6. Потомки Авраама, слуги його, діти Якова, його вибранці!
- 7. Він Господь, Бог наш; суди його - на всю землю.
- 8. Він вічно пам'ятає про союз свій, слово, що заповідав на тисячу родів,
- 9. союз, що уклав з Авраамом, і свою клятву Ісаакові,
- 10. що він установив для Якова законом і для Ізраїля союзом вічним,
- 11. кажучи: «Тобі я дам Ханаан-землю як частку вашого спадкоємства.»
- 12. Як їх була маленька жменька, мало, та ще й були чужими в тій країні
- 13. і мандрували від народу до народу, від одного царства до іншого народу, -
- 14. не допустив нікому їх гнобити і за них картав царів:
- 15. «Не доторкайтеся моїх помазаників і не робіть зла моїм пророкам!»
- 16. Навів на землю голод, зламав усю їхню підпору, їхній хліб.
- 17. Послав був перед ними чоловіка, у рабство був проданий Йосиф.
- 18. У диби закували йому ноги, повісили йому на шию залізні пута,
- 19. аж поки не здійснилось його слово, -випробував його глагол Господній.
- 20. Послав цар і випустив його на волю; володар народів дав йому свободу.
- 21. Настановив його господарем над своїм домом та управителем над усім своїм маєтком,
- 22. щоб він князів його зобов'язував за своєю волею, його старших навчав мудрости.
- 23. От і ввійшов Ізраїль у Єгипет, Яків почав жити в землі Хама.
- 24. Розмножив він народ свій вельми, він їх зробив сильнішими від ворогів їхніх.
- 25. Перевернув їхнє серце, щоб зненавиділи люд його, щоб коїли слугам його лукавства.
- 26. Тоді послав Мойсея, слугу свого, Арона, що собі вибрав.
- 27. Вони появляли поміж ними його дивні знаки і чудеса у землі Хама.
- 28. Він наслав темряву, і потемніло, але вони спротивилися його слову.
- 29. Перетворив на кров їхні води і виморив їхню рибу.
- 30. Від жаб у їхній країні закишіло, були вони й у самих царських покоях.
- 31. Сказав, і роями взялися мухи, і комарі всю їхню країну вкрили.
- 32. Замість дощу - дав град їм, вогонь палючий на їхню землю.
- 33. Побив їхній виноград, смоковниці їхні; і деревину поламав у їхній країні.
- 34. Сказав, - і сарана злетіла, і гусені без ліку,
- 35. що з'їла всю траву у їхній країні, плоди на їхній землі пожерла.
- 36. Він вибив усіх їхніх первородних у країні, первенців повної родючої їхньої сили.
- 37. І випровадив їх із золотом та сріблом, і не було між племенами їхніми хисткого.
- 38. Зрадів Єгипет, коли ті вийшли, бо страх напав на нього перед ними.
- 39. Він простер хмару, неначе покривало, вогонь, щоб уночі світити.
- 40. Просили, і перепелиць зіслав їм, і хлібом з неба наситив їх.
- 41. Розколов землю, і ринули води, рікою потекли в пустині.
- 42. Згадав бо своє святе слово до Авраама, слуги свого.
- 43. Випровадив із радістю народ свій і з торжеством - своїх вибранців.
- 44. Дав їм землі поган, і вони напрацьованим заволоділи,
- 45. щоб його заповідей пильнувати і зберігати його закони. Алилуя.
2-3.- Вопрос второго стиха - риторический. Ответ на него вытекает из всего изложения в предыдущем псалме истории водительства Богом еврейского народа и тех многочисленных чудес, которые Он совершал для них: всех великих дел Божиих невозможно пересказать, а потому нет меры и той хвале, которая должна быть воздаваема Ему. - "Хранящие суд и творящие правду" - всегда следующие предписаниям Его закона.4-5.- Писатель молит Господа спасти его народ и дать ему вместе с последним радоваться проявленному Его благоволению. Народ представляется здесь находящимся в тяжелом положении и нуждающимся в спасении. По сопоставлению с 47 ст. уясняется, что молимое "спасение" есть собрание из рассения среди языческих народов, т. е. возвращение из плена вавилонского.7.Евреи "не уразумели чудес" - не в том смысле, что не видели во всем, совершаемом Богом по отношению к египтянам, непосредственной помощи Его, но что они, забитые ранее египетским игом, беспомощные пред надвигавшимися войсками фараона, считали свое положение безвыходным и тем обнаруживали недостаток веры в Иегову, неуверенность в постоянстве Его им покровительства и всемогущей силы.12.Евреи походили на детей в своей вере в Бога: при всякой помощи, оказанной им Богом, они приходили в восторженный экстаз, как то было после потопления египтян, при неудаче же и тяжелых обстоятельствах - впадали в уныние и обнаруживали недоверие Иегове.20.Во время пребывания Моисея на Синае евреи слили себе золотого тельца, которому и поклонялись. Этот телец напоминал им Бога египтян Аписа, с культом почитания которого они хорошо были знакомы во время своего долголетнего пребывания в Египте. Когда наверху Синая составлялись заповеди десятисловия, между которыми была и та, что ни на небе, ни на земле, ни вообще во всех предметах видимого мира не может быть подобия Божия, евреи покланялись изделиям своих рук, как истинному Богу. Истинный Бог, сделавший имя евреев славным, был заменен волом. Здесь указывается характерная черта евреев, как и вообще народов семитов, его склонность к чувственно-осязаемому даже в области религиозных верований.23."Моисей... стал пред Ним в расселине" - образ гнева Божия, который хотел погубить свой народ, как стрелок из-за скал убивает нужного ему зверя, на которого охотится. Моисей умолил Господа, и кара, заслуженная евреями, миновала последних (см. (Исх 32:10,31-35).24."Презрели они землю желанную, не верили слову Его". Указывается тот факт, что по возвращении соглядатаев, которые вместе с рассказом о плодородии Палестины говорили и о грозных исполинах, обитателях ее, евреи испугались предстоящей им и, по их мнению, непосильной борьбы, и Палестина потеряла ценность страны желанной. В этом факте - выражение неверия тому обетованию, которое Бог дал им относительно завоевания Палестины.28."Они прилепились к Ваалфегору..." богу аммонитян. Это было после победы над мадианитянами, когда евреи вызвали недовольство Моисея тем, что не избили женщин Мадиамских, так как последние, по совету Валаама, явились орудием, отвлекшим, сынов Израилевых от Господа. - "Ели жертвы бездушным" - ели жертвенные мяса, приносимые идолам.30.Ревность Финееса, внука Аарона, послужила источником прекращения гнева Божия на евреев за их увлечение Ваал-Фегором (см. (Чис 25:1-14).31.За родом Елеазара, к которому принадлежал Финеес, оставалось первосвященство до Илия, и от Соломона до Маккавеев, что было наградой за обнаруженную им ревность.41."Предал их в руки язычников" - вероятно, здесь разумеется пленение вавилонянами.45.Господь "раскаивался" не в смысле сознания ошибочности Своих действий, так как у Господа заблуждений не может быть, но в смысле - снизошел к евреям, отменил проявление Своего праведного на них гнева.48.Литургическая прибавка.
