- 1. Етана. Езрагіта.
- 2. Про ласки Господні співатиму повіки, і по всі роди звіщатиму устами твою вірність.
- 3. Я мовив: «Ласка збудована повіки.» На небі утвердив ти твою вірність.
- 4. «Я заключив союз із моїм вибранцем; поклявсь Давидові, слузі моєму:
- 5. Повіки утверджу твого потомка і по всі роди твій престол збудую.»
- 6. Небо, о Господи, діла твої предивні прославляє і твою вірність у святих громаді.
- 7. Хто бо на небі може з Господом зрівнятись? Хто з синів Божих на Господа схожий?
- 8. Жахливий Бог у громаді святих, великий і страшний над усіма круг нього.
- 9. Господи, Боже сил, хто тобі рівня? Ти, Господи, могутній, і вірність твоя кругом тебе.
- 10. Ти правиш гордим морем; коли розбурхаються його хвилі, ти їх гамуєш.
- 11. Ти розтоптав, немов убитого, Рагава; сильним твоі'м раменом ти ворогів твоїх розсіяв.
- 12. Твої небеса і земля теж твоя; світ і його повноту - ти заснував їх.
- 13. Північ і південь - ти сотворив їх. Тавор і Хермон іменем твоїм ликують.
- 14. Рамено твоє потужне, рука твоя могутня, здіймається твоя десниця!
- 15. Право й справедливість - основа твого трону, ласка й вірність ідуть перед тобою.
- 16. Блажен народ, що вміє веселитись; у світлі лиця твого, о Господи, він ходить.
- 17. Ім'ям твоїм радіють завжди, і справедливістю твоєю ідуть вгору.
- 18. Ти бо єси окраса їхньої потуги, і твоїм благоволінням іде вгору ріг наш.
- 19. Бо Господь - щит наш і Святий Ізраїля - цар наш.
- 20. Колись ти говорив твоїм побожним у видінні: - Я поклав на витязя корону, Я вивищив вибранця з-між народу.
- 21. Знайшов Давида, слугу мого; миром моїм святим його помазав.
- 22. Рука моя з ним буде твердо, ба й рамено моє буде його скріпляти
- 23. Ворог не зможе його обманути злочинець не буде його гнітити.
- 24. Його противників я зітру геть із перед нього розіб'ю тих, що його ненавидять.
- 25. І моя вірність буде з ним, і моя ласка, і моїм ім'ям ріг його здійметься вгору.
- 26. Я простягну руку його на море і на ріки - його десницю.
- 27. Він буде мене взивати: «Ти мій Батько, мій Бог, скеля спасіння мого.»
- 28. А я його поставлю перворідним, найвищим над землі царями.
- 29. Повіки берегтиму йому мою милість і з ним союз мій буде непохитний.
- 30. Вічним зроблю його потомство і престол його, як дні небесні.
- 31. Коли ж його сини закон мій покинуть і в наказах моїх ходити більш не будуть,
- 32. коли осквернять мої постанови й велінь моїх не будуть пильнувати,
- 33. я різкою їхній проступок покараю й ударами - їхню провину.
- 34. Але моєї ласки я не заберу від нього і вірности моєї не відкину.
- 35. Не оскверню союзу мого, того, що вийшло з уст моїх, не зміню.
- 36. Раз я поклявся святістю моєю: Давидові напевне не скажу неправди!
- 37. Його потомство триватиме повіки, і престол його передо мною, наче сонце.
- 38. Мов місяць, він стоятиме повіки як свідок на небі вірний. -
- 39. Та ти відкинув, занехаяв, розгнівався на помазаника твого.
- 40. Ти погордував союзом слуги твого, збезчестив на землі його корону.
- 41. Ти розвалив усі його мури, його укріплення обернув єси в руїну.
- 42. Грабують його всі перехожі, він став сміховищем своїм сусідам.
- 43. Підніс угору напасників правицю, звеселив усіх його ворогів.
- 44. Ти навіть обернув назад вістря його меча і не підтримав його в битві.
- 45. Ти знищив його сяйво і повалив престол його на землю.
- 46. Ти скоротив дні його молодости, вкрив його соромом.
- 47. Докіль, о Господи, ти будеш ховатись? Докіль палатиме вогнем гнів твій?
- 48. Згадай, який мій вік короткий! Отак нінащо створив ти всіх дітей людських?
- 49. Хто, живши, не побачить смерти, врятує свою душу з рук Шеолу?
- 50. Де вони, Господи, днедавні твої ласки?
- 51. Згадай, о Господи, про слуг твоїх наругу, - що про них у вірності твоїй ти Давидові поклявся; я ж бо ношу її у моїм серці від багатьох народів, -
- 52. що нею твої вороги, Господи, зневажають, що нею зневажають сліди помазаника твого. Благословен Господь повіки! Нехай так буде! Нехай так буде!
2."Прибежище в род и род" - Господь, начиная со времени избрания Авраама, всегда был благосклонен к евреям, а так как один Бог вечен, то прочную и постоянную защиту можно найти только в Нем.4.Человек пред Ним - полное ничтожество. Господь "возвращает человека в тление" - по закону Бога человек со смертью снова возвращается в ту землю, из которой он и взят.5-6.- Господь вечен, пред Ним тысяча лет, как вчерашний день, т. е. бесследно, а потому незаметно исчезнувший момент; как "стража в ночи" (охрана ночная), делившаяся на три части (смены), которые для спящего проходят совершенно незамеченными. Годы человеческой жизни поэтому ничтожны пред вечностью Бога; жизнь человека можно сравнить с травой, которая утром появляется, а к вечеру высыхает. Человеческие поколения уничтожаются, они уносятся как бы от наводнения.7-10.- От лица народа Моисей исповедует пред Богом греховность и заслуженность посылаемых на него бедствий и лишений. Народ погибал от божественного гнева (вероятно, разумеется здесь гибель евреев за время сорокалетнего странствования по пустыне); потому что Господь знает как все их поступки ("беззакония наши пред Тобою"), так даже и мысли и чувства ("тайное наше пред светом лица Твоего" - наша жизнь ясна, открыта пред Тобою). Следствием грехов евреев и кары за них от Бога была бедность, непрочность их внешнего благополучия и сокращение продолжительности жизни. Жизнь их обеднела и сократилась; она стала такой же кратковременной сравнительно с жизнью предшествующих поколений, как короток звук. Продолжительность жизни определяется теперь 70-ю годами, до 80-ти доживает более сильный. Но и эта, конечная пора человеческой жизни, которая должна бы быть самым лучшим временем, так как здесь человек должен бы пользоваться спокойно плодами своей предшествующей трудовой жизни, однако, характеризуется полною слабостью, беспомощностью и болезнями ("труд и болезнь").11-12.- Народ еврейский вызывал ранее своим поведением Божественный гнев и если он не исправится и теперь, то "кто знает силу гнева Твоего, и ярость Твою по мере страха Твоего?" Кто может знать, в чем еще проявится Твой гнев над ним? Кто может предсказать и заранее пересчитать виды бедствий? Чтобы избежать возможных в будущем бедствий, Моисей молит Бога научить "счислять дни" - дорожить днями жизни для приобретения благочестия и укрепления в мудром и достойном следовании Его заповедям.13-15.- Теперь Моисей молит Бога услышать молитву народа о милости, чтобы Господь наполнил их последующую жизнь своим благословением взамен тех бедствий, какие они пережили до сего времени.
В богослужении этот псалом употребляется на 1-м часе. Как вступление в Палестину было для евреев началом новой жизни, так восход солнца начинает собою новый день жизни человека: как тогда Моисей молился за слабых евреев перед Богом, так и в православном богослужении Церковь его словами молит Бога за благополучие верующего в наступающем дне, сознавая слабость его сил в деле устроения спасения.
