Глава 104

  • Закрыть сопоставления
  • 1. Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, великий єси вельми! Ти одягнувсь величчю й красою,
  • 2. ти світлом, наче ризою, покрився. Ти розіп'яв, неначе намет, небо.
  • 3. Ти збудував твої горниці в водах. Із хмар србі робиш колісницю, ходиш на крилах вітру.
  • 4. Вітри своїми посланцями учиняєш, полум'я вогненне - слугами своїми.
  • 5. Ти заснував землю на її підвалинах - не захитається по віки вічні.
  • 6. Безоднею, немов одежею, покрив її, понад горами стали води.
  • 7. Перед погрозою твоєю вони втікали, перед голосом грому твого тремтіли.
  • 8. Звелися гори, зійшли долини до місця, що ти їм призначив.
  • 9. Поставив їм границю, якої не перейдуть, щоб знову покрити землю.
  • 10. Джерела посилаєш у ріки, які течуть проміж горами.
  • 11. Усю звірину, що в полі, вони напувають, дикі осли там гасять свою спрагу.
  • 12. Над ними кублиться небесне птаство з-поміж гілляк дає свій голос.
  • 13. Ти напуваєш гори з твоїх горниць, земля насичується плодом діл твоїх
  • 14. Вирощуєш траву для скоту, зела - на вжиток людям; щоб хліб із землі добували:
  • 15. вино, що серце людське звеселяє олію, щоб від неї ясніло обличчя, і хліб, що скріплює серце людське.
  • 16. Насичуються дерева Господні, кедри ливанські, що посадив їх.
  • 17. На них гніздяться птиці; бусли - на кипарисах їхнє житло.
  • 18. Високі гори для кіз диких, скелі - для борсуків притулок.
  • 19. Ти створив місяць, щоб значити пори; сонце знає свій захід.
  • 20. Наводиш темряву, і ніч надходить, що в ній ворушаться усі звірі дібровні.
  • 21. Левенята рикають за здобиччю своєю, поживи від Бога собі просять.
  • 22. Ховаються, як тільки зійде сонце, лягають у своїх барлогах.
  • 23. Виходить чоловік до свого діла й до своєї праці аж до вечора.
  • 24. Яка їх, твоїх діл, Господи, сила! У мудрості усе ти створив, - повна земля твоїх створінь.
  • 25. Ось море велике, прешироке, у ньому плазунів безліку, звірів малих і великих.
  • 26. Там кораблі проходять, є і Левіятан, котрого ти створив, щоб ним бавитися.
  • 27. Усі вони від тебе дожидають, щоб дав їм у свій час поживу.
  • 28. Коли даєш їм, вони її збирають, як розтулюєш твою руку, вони насичуються благом.
  • 29. Вони бентежаться, коли ховаєш вид твій; як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються в свій порох.
  • 30. Зішлеш твій дух, - вони оживають і ти відновлюєш лице землі.
  • 31. Нехай слава Господня буде повіки нехай Господь радіє творами своїми;
  • 32. спогляне він на землю, і вона стрясається, торкнеться гір, - вони димують.
  • 33. Я буду Господеві співати поки життя мого, псалми співатиму, скільки буду жити.
  • 34. Хай буде приємна йому моя пісня; у Господі я веселитимусь.
  • 35. Хай грішники з землі щезнуть, і беззаконних більше хай не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алилуя!

3."Хвалиться именем" Божиим - то же, что и восхвалять дивные проявления Его всемогущества в мире и в истории еврейского народа, т. е. воспевать Его, как великого и единого истинного Бога. - "Да веселится сердце ищущих Господа". Сознание, что Бог еврейский есть всемогущий, истинный Бог, должно наполнять радостью сердце всякого кто стремится приблизиться к Нему, так как в этом приближении залог всяких благ.

4.Стремитесь сделаться достойными Его божественного покровительства, чтобы заслужить проявления над собой Его всемогущей силы, неуклонно следуйте Его заповедям и служите пред Ним.

5.Вспоминайте "суды уст Его" - вспоминайте и всегда руководитесь определениями, произнесенными Богом, т. е. Его заповедями. Дальнейшее содержание псалма посвящено изображению верности Бога обетованию, данному народу еврейскому в лице его патриархов о постоянном покровительстве ему Господа и о назначении в его удел Палестины.

15.Счастливая судьба Авраама, принужденного кочевать среди земель многочисленных и враждебных ему народов, есть дело Промысла над ним Господа, соблюдавшего свое обетование: "не прикасайтесь к помазанным Моим". Помазанными называется не один патриарх Авраам, равно также не только пророки, но весь Богоизбранный народ, как выделенный Господом для служения Ему и проповедования Его имени среди языков.

23."Земля Хамова" - Египет, так как Мезраим, второй сын Хама, считается основателем Египта.

28-36.- Перечисление казней Египетских.

44-45.- Господь передал в руки евреев богатую и плодородную Палестину с тем, чтобы они оставались верны Его завету и оказались бы достойными Его помазанниками. Верность или неверность соблюдения ими своего назначения определяла и дальнейшую судьбу или процветания их в Палестине, или изгнания из нее.