Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі І. Хоменка > Старий Завіт > Приповідки > Глава 1

Глава 1

1. Приповідки Соломона, сина Давида, | царя Ізраїля,
2. щоб пізнати мудрість і навчання, | щоб зрозуміти слова розсудні,
3. щоб засвоїти (собі) освічену науку, | - справедливість, правосуддя та правоту, -
4. щоб дати простодушним розсудність, | юнакові знання та обачність,
5. щоб мудрий слухав і зростав у знанні, | розумний придбав здорові засади,
6. щоб зрозумів приповідки та приховане значення, | слова мудрих та їхні загадки.
7. Острах Господній - початок мудрости; | безумні мудрістю й навчанням нехтують.
8. Слухай, мій сину, настанови батька твого; | не відкидай поучування матері твоєї,
9. бо це гарний вінець тобі на голову, | намисто тобі на шию.
10. Мій сину! коли тебе будуть зводити грішні, | не піддавайся!
11. Як скажуть: “Ходи з нами, засядьмо на кров невинну, | причаймося на безвинного - без усякої причини,
12. поглиньмо їх, мов Шеол, живих, | цілком, мов би вони провалилися в пропасть!
13. Ми знайдемо всяких благ дорогоцінних, | сповнимо наші доми здобиччю.
14. Кинь жереб твій разом із нами, | гаман нехай один буде в усіх нас!”
15. Мій сину! не ходи по їхній дорозі з ними, | зверни ногу твою з їхньої стежки,
16. бо ноги їх біжать до злого, | поспішають, щоб кров пролити.
17. Таж даремно розставляють сіть | в очах усілякої пернатої породи.
18. Вони ж на власну кров чигають, | на самих себе засідають.
19. Такий кінець усіх тих, що на здирство ласі; | воно вбиває того, хто його в собі має.
20. Мудрість по вулицях голосить, | свій голос по майданах піднімає,
21. на роздоріжжях гомінливих кличе, | при входах у браму в місті виголошує:
22. “Докіль, придуркуваті, дурноту любитимете? | Докіль насмішники кохатимуться в насмішках, | безумні ненавидітимуть науку?
23. Верніться на мою дорогу; | ось ізіллю на вас мій дух, | слова мої звіщу вам.
24. За те, що кликала я, та ви зреклися, | як простягала руку, ніхто не хотів зважати,
25. за те, що гордували всякою порадою моєю, | моїх докорів не сприймали, -
26. то я буду сміятися з вашого нещастя, | я буду кпити, як на вас страх надійде;
27. як страх на вас надійде, немов буря; | злетить на вас нещастя, немов вихор, | коли на вас наляже гніт і смуток.
28. Тоді будуть до мене кликати, та я не обізвуся, | будуть шукати мене пильно, але не знайдуть.
29. За те, що вони зненавиділи науку, | страху Господнього не прийняли,
30. поради моєї не бажали, | знехтували всі мої докори, -
31. тому плоди своїх учинків їстимуть, | наситяться задумами своїми.
32. Бо відступництво невігласів їх убиває, | і безтурботність дурнів губить їх.
33. Хто ж слухає мене, той житиме безпечно, | і буде спокійний, не боявшися лиха”.