- 1. Хто від картання стає тугошиїм, | того розіб'ють умить, і то невигойно.
- 2. Як праведних багато - народ радіє, | а як лихі панують - народ стогне.
- 3. Хто любить мудрість, той веселить батька свого, | а хто вчащає до блудниць, своє майно марнує.
- 4. Цар правотою скріплює країну, | а ласий на податки її руйнує.
- 5. Хто лестить ближньому своєму, | той сіть стелить йому під ноги.
- 6. В переступі лихого чоловіка -пастка; | а праведний співає й радується.
- 7. Праведний знає справу бідних, | а розбещений не має зрозуміння.
- 8. Глузливі піднімають догори дном ціле місто, | а мудрі гнів утихомирюють.
- 9. Коли мудрий посперечається з дурнем, | то сердиться він, чи сміється - немає спокою.
- 10. Невинного не люблять душогубці, | а праведні про його душу дбають.
- 11. Дурний усю свою досаду виливає, | а мудрий здержує її в собі.
- 12. Як князь вислухає слова брехливі, | усі його слуги ледачі.
- 13. Бідний і здирці зустрічаються; | та Господь освічує очі цього, і тих.
- 14. Як цар судить по правді бідних, | престол його назавжди утвердиться.
- 15. Різка й докір надають мудрости, | дитина ж, лишена напризволяще, соромить матір.
- 16. Як множаться безбожні, множаться злочини, | та праведні побачать їх погибель.
- 17. Наставляй сина твого, й дасть тобі спокій, | він дасть потіху твоєму серцю.
- 18. Коли нема видіння, народ розпускається; | щасливий, хто додержує закону.
- 19. Словами раба не поправити: | навіть коли розуміє, не послухає.
- 20. Чи бачив ти чоловіка, прудкого до розмови? | На дурня більш надії, ніж на нього.
- 21. Як слугу змалку в розкошах тримати, | він наостанку стане невдячний.
- 22. Гнівливий чоловік здіймає сварку, | і гарячий - множить провини.
- 23. Гординя чоловіка його принизить, | а покірний духом досягне чести.
- 24. Хто з злодієм паює, ненавидить власну душу: | він чує закляття, усе ж таки не повідомляє.
- 25. Хто людей боїться, той у сильце попаде; | а хто на Господа вповає, той безпечен.
- 26. Багато тих, що шукають ласки князя; | та право кожного від Господа походить.
- 27. Гидота праведним - муж нечестивий; | хто ж ходить правою дорогою - гидота злому.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі І. Хоменка > Старий Завіт > Приповідки > Глава 29
