- 1. В руках у Господа цареве серце, мов води розтоки: | він його, куди хоче, повертає.
- 2. Всі путі прості у власних очах людини; | Господь же серця важить.
- 3. Чинити справедливість і суд - | ліпше в очах Господніх, аніж жертва.
- 4. Гордий погляд і бундючне серце | - ґрунт для гріха безбожних.
- 5. Задуми трудящого змагають до користи, | а кожен поквапний зазнає нестатків.
- 6. Надбання скарбів язиком брехливим | - марна пустота, що веде до смерти.
- 7. Насильство злих самих же їх погубить, | бо вони зрікаються правдиво чинити.
- 8. Крива дорога ледачого, | а чистого вчинки - праві.
- 9. Ліпше сидіти на краю покрівлі, | ніж з жінкою сварливою у спільній хаті.
- 10. Злого душа бажає зла; | в очах його і приятель не знаходить ласки.
- 11. Коли картають глузуна, недоросток стає розумним; | як мудрого навчають, він приймає науку.
- 12. Праведний назирає дім лихого, | а злих кидає в нещастя.
- 13. Хто затуляє вухо на крик бідака, | той сам кричатиме, та слухати ніхто не буде.
- 14. Дарунок, даний тайкома, гнів спиняє, | а в пазусі гостинець - лють запеклу.
- 15. Чинити правосуддя - праведному радість, | а лиходіям жах.
- 16. Людина, що збивається з розумної дороги, | в громаді тіней буде спочивати.
- 17. Хто любить радість, той буде злиденним; | хто любить вино та олію, той не розбагатіє.
- 18. Злий послужить на викуп справедливого, | а зрадливий - на викуп праведних.
- 19. Ліпше сидіти в землі пустинній, | ніж із жінкою сварливою та злісною.
- 20. В хаті мудрого дорогоцінні скарби й олія, | але дурний їх прогайнує.
- 21. Хто йде за справедливістю й милосердям, | - знайде життя й повагу.
- 22. Мудрий вдирається в місто хоробрих | і валить твердиню, на яку вони покладалися.
- 23. Хто стереже уста і язик свій, | той стереже від лиха свою душу.
- 24. Нахаба, чванько - таке ім'я насмішника, | що поводиться з надмірною пихою.
- 25. Бажання ледаря для нього вбивче, | бо його руки уникають роботи.
- 26. Грішник щодня чогось бажає жадібно, | а праведний дає, не жалує нічого.
- 27. Жертва злих - гидота, | а надто, як вони її з злим наміром приносять.
- 28. Брехливий свідок загине, | а людина, що вміє слухати, завжди матиме слово.
- 29. Зла людина прибирає самовпевнений вигляд, | а праведний вважає на свої вчинки.
- 30. Супроти Господа немає ні мудрости, | ні розуму, ні ради.
- 31. Коня готують на день бою, | але від Господа перемога.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі І. Хоменка > Старий Завіт > Приповідки > Глава 21
