- 1. Вага фальшива - для Господа гидка, | а вірні важки йому угодні.
- 2. Як прийде гордість, прийде й ганьба, | з покірливими ж - мудрість.
- 3. Досконалість праведних вестиме їх, | зрадливих погубить їхнє лукавство.
- 4. Багатство в день гніву - без користи, | від смерти рятує справедливість.
- 5. Справедливість чесного вирівнює йому дорогу; | безбожний із-за своєї безбожности гине.
- 6. Справедливість праведних їх рятує, | підступні заплутаються у власній злобі.
- 7. Умре безбожний, загине і його надія; | сподівання сильних змарнується.
- 8. Праведник з біди спасеться, | замість нього ж влетить у неї безбожник.
- 9. Устами нечестивий губить свого ближнього; | праведники своїм знанням спасуться.
- 10. Як праведним щастить, радіє місто; | як гинуть грішники, веселі крики лунають.
- 11. Благословенням праведників місто йде угору, | устами грішників - занепадає.
- 12. Хто гордує ближнім, той недоумок; | розумний чоловік мовчить.
- 13. Обмовник таємницю виявляє, | а вірний чоловік справу приховує.
- 14. Де нема розумного управління; народ занепадає; | а де багато дорадників, там справи стоять добре.
- 15. Біду на себе накликає, хто ручиться за чужого; | а хто поруку уникає, той безпечний.
- 16. Ласкава жінка славу здобуває; | трудящі приходять до багатства.
- 17. Чоловік милосердний творить добро собі самому, | жорстокий мучить власне тіло.
- 18. Безбожник заробляє платню обманливу; | хто ж сіє правду, той має певну нагороду.
- 19. Постійна справедливість до життя прямує; | хто ж гониться за злом, той гониться за смертю.
- 20. Огидні для Господа лукаві серцем, | та любі йому ті, хто ходять бездоганно.
- 21. Можна ручитися, що безбожник не уникне кари; | потомство ж праведних спасеться.
- 22. Що у свинячім рилі золота каблучка, | те гарна жінка, якій бракує глузду.
- 23. Бажання праведних - тільки добро, | сподівання безбожних - гнів.
- 24. Той сипле щедро, і йому ще прибуває, | а той скупий надміру і убожіє.
- 25. Душа, що благо діє, разбагатіє; | хто зрошує, той теж буде зрошений.
- 26. Хто хліб ховає, того клястимуть люди; | хто ж його продає, на голову тому - благословення.
- 27. Хто добра шукає, той знаходить ласку; | а хто шукає лиха, над тим воно сходить.
- 28. Хто на багатство покладається, той упаде; | а праведні, як листя, будуть зеленіти.
- 29. Хто держить дім свій у безладді, успадкує вітер; | і дурень буде рабом мудрого.
- 30. Плід праведного - дерево життя, | а мудрий здобуває душі.
- 31. Коли праведник матиме на землі відплату, | скільки ж більше -злий та грішник!
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі І. Хоменка > Старий Завіт > Приповідки > Глава 11
