Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі І. Хоменка > Старий Завіт > Приповідки > Глава 16

Глава 16

1. Людина робить задуми в серці, | але від Господа - відповідь язика.
2. Усі дороги людини чисті в очах власних, | Господь же розцінює духа.
3. Здайся на Господа у твоїх справах, | і задуми твої здійсняться.
4. Усе зробив Господь для власної мети, | ба навіть грішника - на день лиха.
5. Осоружний Господеві - кожен гордий серцем; | такий напевне кари не уникне.
6. Милосердям і правдою покутується гріх, | а острахом Господнім ухиляється зло.
7. Коли вчинки людини Господеві милі, | то він і ворогів його мирить з ним.
8. Ліпше трохи з правдою, | ніж з кривдою прибутки великі.
9. Серце людське обмірковує дорогу, | та Господь управляє його кроком.
10. В царя на устах - вирок; | на суді уста його не помиляться.
11. Вага й терези належать Господеві: | всі важки в мішку - його робота.
12. Огидно для царів зло чинити, | бо правдою стоїть престол їхній твердо.
13. Уста правдиві цареві довподоби; | він любить того, хто говорить правду.
14. Шал царський - вістун смерти, | та мудрий чоловік його утихомирить.
15. В ясному обличчі царя - життя; | і його ласка, немов дощ весняний.
16. Ліпше, ніж золото, придбати мудрість; | краще набути розум, аніж срібло.
17. Путь праведних - від зла відступити; | душу свою збереже, хто на путь свою вважає.
18. Погибелі передує гординя, | падінню ж - бундючний дух.
19. Ліпше бути тихим із смиренними, | ніде з гордими ділити здобич.
20. Хто вважає на слово, той знаходить добро; | хто покладається на Господа, той щасливий.
21. Розумним назвуть того, хто мудрий серцем; | ласкавість уст дає наука.
22. Розум - джерело життя тим, хто його має, | а дурнота - безумних кара.
23. Серце мудрого його уста навчає, | і губам його додає знання.
24. Приємна мова - стільник меду, | солодощі для душі, і лік для тіла.
25. Бувають путі, що здаються простими, | але кінець їх - дорога смерти.
26. Голод працівника працює для нього; | бо його рот примушує до того.
27. Негідник коїть лихо, | і на губах у нього мов вогонь гарячий.
28. Лукавий чоловік сіє незгоду, | а донощик приятелів розділює.
29. Насильник зводить сусіда свого, | і веде його на путь недобру.
30. Хто мружить очі, той хитрощі має на думці; | а хто закусує губи, той зла накоїв.
31. Сиве волосся - вінок чести: | його знаходять на праведній дорозі.
32. Вартніший довготерпеливий, аніж звитяжець, | і той, хто гнів опановує, ніж той, хто здобуває місто.
33. У пазуху кидають жереб, | але від Господа залежить вирок.