Глава 31

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
  • 1. Слова царя Лемуела, царя Масси, | що їх навчила його мати:
  • 2. Що, сину мій? Що, сину мого лона? | Що, сину моїх обітниць?
  • 3. Не віддавай жінкам твоєї сили, | ні твого серця тим, що царів гублять.
  • 4. То не царям, о Лемуеле, | не царям вино пити, | ані князям бажати п'янких напоїв!
  • 5. Щоб вони, напившись, знову не забули, | та не покривили суду всіх, що пригноблені.
  • 6. Дайте п'янких напоїв тому, що погибає, | і вина тим, яким на серці гірко;
  • 7. нехай п'є й забуде свої злидні, | і нехай більше не згадує про своє горе.
  • 8. Відкрий твої уста на користь німого, | для всіх, що їм виречено погибель.
  • 9. Відкрий твої уста, суди по правді, | розсуди діло бідного та сіромахи.
  • 10. Жінку цнотливу - хто її знайде? | Ціна її вища над перлини!
  • 11. Серце її мужа покладається на неї; | йому не бракуватиме прибутку.
  • 12. Вона чинить йому добро, не зло, | покіль віку в неї.
  • 13. Дбає про льон та вовну, | радо працює власними руками.
  • 14. Вона, немов ті кораблі купецькі, | здалека хліб привозить.
  • 15. Встає удосвіта, дає домашнім їжу, | і пай своїм слугиням.
  • 16. До поля придивляється і його купує, | і з власних рук дорібку виноградник садить.
  • 17. Стан вона свій підперізує міцно, | й береться жваво до роботи.
  • 18. Бачить, що її праця процвітає, | світло її вночі не гасне.
  • 19. Руки до кужеля простягає, | а пальці її держать веретено.
  • 20. Вона для вбогого розтуляє долоню, | нужденному подає руку.
  • 21. Сніг не страшний для її хати, | бо вся її сім'я одягнена подвійно.
  • 22. Покривала вона собі готує, | льон тонкий і порфіра - її одежа.
  • 23. Мужа її шанують у воротях, | як засідає зо старшинами краю.
  • 24. Вона тче тонке полотно й продає, | і пояси купцеві доставляє.
  • 25. Сила й гідність - її одежа, | і вона собі сміється з прийдешнього дня.
  • 26. Уста свої з мудрістю відкриває, | доброта науки на язиці в неї.
  • 27. Ретельно наглядає за ходом справ у хаті, | хліба не знає їсти, нічого не робивши.
  • 28. Діти її встають і її величають, | муж її теж її вихваляє.
  • 29. Сила було жінок цнотливих, | ти ж перевищила усіх їх.
  • 30. Краса - річ оманлива, врода - марна; | жінка, що Господа боїться, - така хвали достойна!
  • 31. Дайте їй з того, що надбали її руки, | і нехай її вчинки хвалять її при брамі.