Глава 27

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
  • 1. Не хвалися завтрішнім днем, | бо не знаєш, що день може вродити.
  • 2. Нехай вихвалює тебе інший, а не власні уста, | чужий хтонебудь, - а не твої губи.
  • 3. Важке каміння, тяжкий пісок, | -та гнів дурного обидвоє переважить.
  • 4. Жорстока - лютість, гнів - бурхливий, | та проти заздрощів хто встоїться?
  • 5. Ліпше відвертий докір, | ніж любов прихована.
  • 6. Рани від люблячого - щирі, | а поцілунки ворога - зрадливі.
  • 7. Хто ситий, топче й крижку меду; | голодному й гірке - солодке.
  • 8. Як пташка, що гніздо кидає, | так чоловік, що батьківщину кинув.
  • 9. Олія й пахощі веселять серце, | так само й друг солодкий, що з серця раду вділяє.
  • 10. Не покидай ні свого, ні батьківського друга, | ані не входь у дім брата твого в день твого нещастя. | Ліпший сусід близький, аніж брат далекий.
  • 11. Мій сину, будь розумний і радуй моє серце, | щоб я знав відповісти тому, хто мене ображає.
  • 12. Обачний бачить лихо й ховається, | а легковажні йдуть далі - й зазнають кари.
  • 13. Візьми з нього одежу, бо він за другого ручився; | замість . чужих візьми з нього заставу.
  • 14. Хто ближнього благословляє з ранку на ввесь голос, | про того думають, що він його проклинає.
  • 15. Постійне капання в дощову погоду | і сварлива жінка - одне на одного схожі.
  • 16. Хто хоче її вгамувати, той хоче вгамувати вітер, | або набрати олії в руку.
  • 17. Залізо гострить залізо, | а чоловік обточується в товаристві з другим.
  • 18. Хто дбає про смоковницю, той їстиме плід з неї, | хто ходить коло свого пана, той у славі буде.
  • 19. Як у воді обличчя обличчю відповідає, | так серце людини людині.
  • 20. Шеол і Аваддон ніколи не насичуються, | так само ненаситні очі людські.
  • 21. Що горно на срібло й на золото горнило, | те на людину уста, які її хвалять.
  • 22. Товчи дурного товкачем, мов зерно в ступі, | - його дурнота від нього не відступить.
  • 23. Наглядай пильно, як воно з отарою твоєю, | і добре дбай про твої стада,
  • 24. багатство бо не вічне; | чи ж багатство з роду до роду переходить?
  • 25. Як сіно скошене й пробивається отава, | і на горах траву збирають,
  • 26. ягнята будуть тобі на одежу, | козли - ціна на поле,
  • 27. буде доволі молока козячого -тобі на їжу, | твоїй сім'ї на їжу та твоїм слугиням на прожиток.