Глава 18

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
  • 1. Хто відокремлюється, той шукає власного бажання | й кепкує з усякої розумної поради.
  • 2. Дурний у розумі не кохається, | він лише свій дотеп виявляє.
  • 3. Із злом приходить і погорда, | а з ганьбою й сором.
  • 4. Глибокі води - слова уст людини; | струмок розливний, мудрости джерельце.
  • 5. Воно не добре - вважати на особу злого, | щоб праведника на суді скривдити.
  • 6. Уста безумного ведуть до сварки, | і губи його викликають удари.
  • 7. Уста безумного - його руїна; | губи його - сіть на його душу.
  • 8. Слова донощика неначе ласощі, | які до самого споду в животі доходять.
  • 9. Недбалий у своїй роботі | - руїнника брат рідний.
  • 10. Ім'я Господнє - міцна башта: | праведник утече до неї - і безпечний.
  • 11. Багатого достатки - його місто-твердиня, | і, на його думку, як стіна висока.
  • 12. Перед погибіллю бундючиться людське серце, | а перед славою - покора.
  • 13. Хто, не вислухавши, відповідає, | дурнота на того й сором.
  • 14. Дух людини підтримує її в недузі, | а дух прибитий хто може перенести?
  • 15. Серце розумного знання здобуває, | і вухо мудрих шукає науки.
  • 16. Дарунок людини розширює йому дорогу, | і до вельмож його доводить.
  • 17. Хто першим на суді боронить свою справу, здається праведним; | та надійде його сусід і його перевіряє.
  • 18. Жереб закінчує спори | й вирішує між могутніми.
  • 19. Уражений брат - немов місто-твердиня, | і чвари - немов засуви в замку.
  • 20. Плодом уст людини наповнюється його нутро, | і він насичується здобутком губ своїх.
  • 21. Смерть і життя - у владі язика; | хто його любить, той плоди його їстиме.
  • 22. Хто знайшов жінку, знайшов добро велике | й від Господа одержав ласку.
  • 23. Бідний благально говорить, | а багатий відказує жорстоко.
  • 24. Бувають приятелі на погибель; | але буває друг від брата прихильніший.