- 1. Мій сину! памятай, чого я тебе навчаю, й ховай заповідї мої в серцї.
- 2. Бо з ними жити меш на сьвітї довголїтен, і спокій принесуть вони тобі.
- 3. Нехай любов тебе не кидає та правда; носи на шиї їх і напиши на таблицї серця твого, -
- 4. А станешся любим і приятним і Богові й людям.
- 5. Надїйсь на Господа всїм серцем твоїм і не покладайся на власний твій розум.
- 6. У всїх стежках твоїх думай про його, а він простувати ме шляхи твої.
- 7. Премудрим сам себе не величай у думцї; бійся Господа й остерегайсь лихого.
- 8. За се пошле тобі у тїло він здоровлє й силу в костї твої.
- 9. Шануй Господа приносами з майна твого й з первоплодів усього, що Бог тобі зародить,
- 10. А набиті будуть гумна твої і тискарнї в тебе будуть переливатись молодим вином.
- 11. Кар Господнїх не відкидай, мій сину, й не вважай собі за тягар картання його;
- 12. Кого бо любить Господь, того він і карає, і ласкавий він до того, як отець до сина свого.
- 13. Блажен той чоловік, що придбав собі мудрість, і чоловік, що вмів добитися до знання.
- 14. Бо набуток се лїпший як набуток срібла, і хісна з його більш як із золота.
- 15. Коралї дорогі, да не такі як мудрість, і нїчо з того, що ти бажаєш, не зрівняєся з нею.
- 16. В правій руцї в неї - життє на сьвітї довге, а в лївій у неї - багацтво й слава.
- 17. Усї шляхи її - шляхи приятні, і всї стежки її - задоволеннє (серця).
- 18. Вона - деревом життя про тих, хто її здобуде, й щасна доля тих, хто її держиться.
- 19. Премудростю Господь поставив землю, а розумом утвердив небо.
- 20. Його премудростю створились (морські) безоднї, і хмари кроплять росою.
- 21. Мій сину! не спускай їх із очей твоїх; ховай розум і розумную обачність.
- 22. Вони будуть жизнею душі твоїй і окрасою шиї в тебе.
- 23. Тодї ходити меш безпечно дорогою твоєю, й нога твоя не спіткнеться.
- 24. Коли лягати меш - не будеш боятись, а коли заснеш, - сон твій солодкий буде.
- 25. Не злякаєшся наглого страху, анї пагуби від безбожників, як на тебе спаде;
- 26. Бо Господь буде надїєю тобі, й стерегти ме, щоб за ногу не спіймався.
- 27. У нуждї помогти бідасї не одхиляйся, коли рука твоя здолїє се зробити.
- 28. Не говори твойму ближньому: Йди собі й прийди знов, завтра дам тобі, коли маєш при собі. (Бо не знаєш, що принесе день завтрішнїй.)
- 29. Не мисли зла тому, хто безпеч із тобою живе.
- 30. Не сварись із чоловіком, не маючи причини, як він тобі не заподїяв злого.
- 31. Не завидуй чоловікові, що поступає напастливо, й не вибирай для себе дороги його;
- 32. Бо гидує Господь переворотним, а з праведними у нього спільність.
- 33. Господнє прокляттє на домівцї безбожних, а праведних житло він благословить.
- 34. З недовірків Господь сьміється, покірним же дає він благодать.
- 35. Розумні одержать славу, а тих, що без ума, ганьба окриє.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Старий Завіт > Приповiстi > Глава 3