- 1. Добре ймя лїпше над велике багацтво, й добра слава дорожша над золото й срібло.
- 2. Богач і бідний стрічаються все з собою; того й сього создав Господь однако.
- 3. Заздалегідь біди розумний стережеться, простак іде собі байдужен, і бідує.
- 4. За покорою йде страх Господень, багацтво й честь і життє.
- 5. Тернина та сїлки лукавому по стежцї, а хто береже душу, держись од них далеко.
- 6. Настав на добру путь малого, - а й старим він не зверне з неї.
- 7. Над злиденним багач панує, хто в кого у довгу, в того він в неволї.
- 8. Хто посїє неправду, буде жати біду, й палиця гнїву його зникне.
- 9. Милосердний буде благословенний, бо спомагає вбогого хлїбом своїм.
- 10. Прожени геть зрадливого, а пійде з ним незгода, й зникнуть сварня й бійка.
- 11. Хто серцем чистий, в того й уста щирі; тому й сам царь другом.
- 12. Очі Господнї мають знаннє всього, а слова проступника він в нїщо обертає.
- 13. Лїнивий каже: "Он лев на улицї! серед майдану вбють мене!"
- 14. Блудничині уста - глибока яма, той впаде туди, на кого Господь прогнїваєсь.
- 15. Дурнота впилась молодикові в серце, та навчаюча лозина прожене її від його.
- 16. Хто кривдить убогого, щоб умножити своє багацтво, той віддасть ще багатшому, й збіднїє.
- 17. Прихили ухо твоє до слів премудрого, й оберни серце твоє до знання мого;
- 18. Бо втїха тобі буде, коли ховати меш їх в серцї в тебе, та коли вони будуть і в устах твоїх.
- 19. Про те, щоб уповав на Господа, я оце й навчаю тебе, а ти міркуй собі.
- 20. Чи я ж бо не писав тобі нераз - подаючи ради й науки,
- 21. Щоб навчити тебе слів чистої правди, щоб умів переказати слова правди тим, що тебе (по неї) послали?
- 22. Не граб убогого за те, що він убогий, і не тїсни злиденного в воротах*, -
- 23. Господь бо в справі їх вступиться за ними, і вирве у грабителїв душі їх.
- 24. З гнївливим не дружись, і з сердитим не кумайсь,
- 25. Щоб не привик і сам їх стежками ходити та й не надїв петлї на душу свою.
- 26. Так не чини, як ті що ручаться, і чужі довги беруть на себе;
- 27. Бо, як не буде чим у тебе заплатити, то про що доводити себе до того, щоб забрали постїль твою з під тебе?
- 28. Не пересувай межі давнезної, що провели батьки твої.
- 29. Бачив ти коли чоловіка зручного в справах своїх? Такий буде перед царями стояти, а не простим служити.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Старий Завіт > Приповiстi > Глава 22
